Амністія року

21 березня стосовно другого президента України Леоніда Кучми порушили кримінальну справу. Його звинуватили в перевищенні влади і службових повноважень, що призвели згодом до вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе. “Плівки Мельниченка” тоді визнали речовим доказом у справі. Конституційний суд 21 жовтня оприлюднив рішення за поданням Служби безпеки України, згідно з яким обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на даних, отриманих незаконним шляхом. 14 грудня Печерський райсуд Києва задовольнив скаргу адвокатів колишнього президента Леоніда Кучми на порушення проти нього кримінальної справи та скасував постанову першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна про порушення кримінальної справи.

Плутанина року

Плутаниною року можна назвати рішення Верховної Ради назавжди перейти на зимовий час. 20 вересня парламентарі прийняли постанову “Про зміну порядку обчислення часу на території України”, якою скасували щорічне переведення годинників на зимовий/літній час і встановили в державі лише літній час. Категорично проти такого рішення виступив міністр надзвичайних ситуацій Вік­тор Балога, який надіслав листа голові ВРУ Володимиру Литвину з проханням ініціювати перегляд рішення парламенту про зміну порядку обчислення часу в Україні. Окрім того, Держкомісія єдиного часу і еталонних частот України звернулася з відкритим листом до прем’єра Миколи Азарова, в якому обґрунтувала недоцільність скасування переходу на зимовий час. Після нетривалих суперечок парламент 17 жовтня з третьої спроби повернув Україну у її “рідний” часовий пояс і встановив у державі зимовий час.

Авторадість року

5 липня Верховна Рада скасувала обов’язкове проходження техогляду для легкових автомобілів та причепів до них, мотоциклам та мопедам, але залишила чинною цю процедуру для таксі і автомашин, які використовують з комерційною метою, пасажирських автобусів.

Державну автоінспекцію МВС України усунено від проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та передано такі повноваження суб’єктам господарювання. Крім того, скасовано обов’язок водія, якщо він не є власником транспортного засобу, мати при собі нотаріально посвідчену довіреність на право керування таким автомобілем.

Паркан року

Цього року вперше в історії незалежної України влада обгородила Верховну Раду двометровим металевим парканом. Сталося це у ніч на 21 вересня – наступного дня після масштабних протестів чорнобильців і афганців, які вимагали не скасовувати їм пільги. Довший час огорожа була нічийною – спікер парламенту Володимир Литвин і керівництво Київської міськдержадміністрації як могли “відхрещувалися” від скандального штахетника, але у підсумку відповідальність за його встановлення взяло на себе КМДА. Паркан як мінімум тричі ламала юрба протестуючих пільговиків. Один раз група народних депутатів на чолі із обранцем з фракції НУНС Андрієм Парубієм “болгаркою” зрізали дві секції огорожі. Але у підсумку паркан забетонували і він досі надійно охороняє депутатів від людей. 

Ідентифікація року

23 вересня Національний банк України прийняв постанову, яку експерти назвали проявом тоталітаризму. Йдеться про обмін валюти за паспортом. Нововведення НБУ полягає у тому, що під час обміну грошей на суму до 50 тисяч гривень українці мусять пред’явити документ, що засвідчує особу. Це може бути і паспорт, студентський квиток чи водійські права. При обміні грошей на суму понад 50 тисяч гривень треба мати з собою паспорт та ідентифікаційний код. З документів касир знімає ксерокопію. Як показує досвід обмін валюти за паспортом в обмінних пунктах практично не прижився – про посвідчення особи там майже не запитують.

В’язень року

Без сумніву політичною подією року стало ув’язнення екс-прем’єр-міністра України та лідера опозиції Юлії Тимошенко. Мотиви притягнення Юлії Тимошенко до відповідальності, а йдеться про підписання у 2009 році газових контрактів із Росією, у світі були визнані, як політичні. Але це не завадило судді Родіону Кірєєву 11 жовтня визнати екс-прем’єра винною в перевищенні влади і службових повноважень при підписанні цих газових контрактів і засудити до позбавлення волі строком на сім років. Низка лідерів країн світу вважають і відкрито про це говорять, що оцінку діям Юлії Тимошенко мають давати виборці, а не суд, але українська влада їх так і не почула. Не зуміли декриміналізувати статтю, за якою судять леді Ю і у Верховній Раді. Сьогодні лідерка опозиції вдруге арештована вже за реанімованою справою кількарічної давності Єдиних енергетичних систем України. У камері СІЗО суттєво погіршився стан здоров’я Юлії Тимошенко і в останні дні вона навіть не встає з ліжка. 

Провал року

Цьогоріч Україна мала б парафувати головний документ у відносинах із ЄС – Угоду про асоціацію. Через внутрішню політику парафування відтерміновано, а питання із підписанням та ратифікацією сьогодні навіть не стоїть. Представники Євроунії понад рік наголошують на головних речах: дотримання демократичних стандартів, незалежність судів, чесні вибори. Поміж тим робота з укладення угоди завершена – документ із понад 1000 сторінок готовий для підписання. І якщо в наступні місяць-два його мають намір парафувати, то підписання, а особливо ратифікація не відбудуться раніше як восени. До того ж останній етап може розтягнутися на місяці, а то й роки – доки кожен із парламентів країн-членів ЄС не проголосує за підтримку угоди. Старт цього процесу в руках української влади. 

Опозиція року

Найвагомішими опонентами влади 2011 року стали донецькі чорнобильці. У листопаді вони оголосили голодування на знак протесту проти невиплати пільг. Спроба демонтувати намет у центрі Донецька призвела до смерті одного із протестувальників, що радикалізувало акцію. Якщо минулорічний “податковий майдан” був одним із найчисельніших бунтів українців за останні п’ять років, то протест чорнобильців – одним із найстійкіших. Депутати відмовилися від наміру підкоригувати процедуру виплати пільг, а президент та урядовці все щиріше кажуть, що із 2012 року розмір виплат зросте, особливо для чорнобильців та афганців. Як і торік, історія закінчилася  укладенням меморандуму із урядом. Переговори з місцевою владою для багатьох стали достатньою підставою, аби заявити про припинення протестів. 

Реформа року

Улітку депутати після восьми годин кропіткої роботи над поправками, більшість із яких не порушили цілісності урядового задуму, “провернули” пенсійну реформу. Відтак упродовж наступних п’яти років пенсійний вік для жінок поступово зростатиме із 55-ти до 60 років, а максимальний розмір “оплати старості” для майбутніх пенсіонерів обмежено десятьма прожитковими мінімумами. Урядовці очікують, що такі кроки дозволять подолати бюджетну діру Пенсійного фонду. В рік бездефіцитності ПФ уряд візьметься за запровадження другого рівня пенсійного забезпечення – накопичувальної системи. Це нібито має відбутися 2013 року. При цьому, як наголошують експерти, заявлених цілей можна було досягнути у менш болісний спосіб: долати дефіцит ПФ можна було б і завдяки детінізації зарплат. За підрахунками, Пенсійний фонд через тінь недоотримує 40% надходжень. 

Подарунок року

Дев’ятого грудня ВР зробила подарунок президентові, ухваливши проект Закону “Про ринок земель”. Остаточне голосування за нього заплановане на початок 2012-го, хоча купувати земельні ділянки можна буде не раніше як 2013 року. Принаймні нещодавно депутати підтягнули до цієї дати дію мораторію на операції із землею. Планується, що один власник не може утримувати більше 100 гектарів сільгоспземель (раніше було задумано 2000), і при цьому фермерські господарства виключили з переліку потенційних покупців землі, увівши до таких державного монополіста, який і купуватиме землю, і вирішуватиме, кому можна буде придбати наділи, і ще й надаватиме кредити фермерам. Реформа наразі спричинила більше побоювань і нарікань, однак це був лише початок однієї із найбільших реформ України (далі – розмежування земель, визначення їх ціни, улагодження кадастру). 

Амбіція року

Амбітне бажання влади створити Виборчий кодекс (“аби так часто не міняти закони”) втілилося в документі сумнівної якості. Закон про вибори парламентарів цікавий не лише тому, що Рада наступного скликання наповнюватиметься згідно з його канонами (усе ж іще можна переписати), а ще й тому, що він став поштовхом до активізації позапарламентського життя майбутніх кандидатів. Злиття-об’єднання партій, боротьба за інтереси українців, скасування депутатських пільг, привітання зі святами... І це ще й місяця не минуло, відколи депутати зрозуміли, на чому стоять їхні амбіції. Голосування за виборчий закон встановило своєрідний рекорд – 366 голосів, і це при тому, що понад 40 депутатів не було в залі. Змішана система, п’ятивідсотковий прохідний бар’єр, заборона на блоки, подвійне балотування – норми, які допоможуть законсервувати поточну політичну конфігурацію. 

“Підтримка” року

У жовтні ініціативи Міністерства освіти нарешті здобули визнання. Спершу на “студентському референдумі”, на якому питальники підштовхували респондента сказати “так” урядовому проекту “Про вищу освіту”. А кілька днів опісля – на Третьому всеукраїнському з’їзді працівників освіти, делегати якого одноголосно підтримали і цей самий проект закону (що, нагадаємо, минулого року збурював протести спудеїв), і незрозумілу стратегію розвитку освіти на наступне десятиліття. Усе це дозволило міністрові освіти Дмитрові Табачнику “осідлати” очікування і запевнити, що невдовзі всі проекти стануть законами.