Розмови про об’єднання опозиції напередодні виборів – тема невичерпна. Зважаючи на строкатість, амбіційність та недовірливість, які можемо спостерігати у представників Комітету опору диктатурі (КОД), похід на округи єдиним списком малоймовірний. Події останніх тижнів мали б додати аргументів для об’єднання опозиціонерів в одну команду. У суботу лідер Народного руху України, голова комітету ВРУ з питань євроінтеграції Борис Тарасюк розповів львівським журналістам про ситуацію в середині КОДу, перспективи опозиції на майбутніх виборах та ефект від Угоди про асоціацію.
– Якщо Європейський суд із прав людини доведе, що Україна порушила норми Європейської конвенції прав людини, то українська влада буде зобов’язана привести свої рішення у відповідність до рішеннь суду. Якщо ж українська влада ухилятиметься від виконання цього рішення, то може постати питання про виключення України з Ради Європи. До речі, вже сьогодні серед документів Парламентської асамблеї Ради Європи поширений проект про виключення України із Ради Європи.
– Важливо, що до арешту Тимошенко політичні сили взагалі не хотіли сідати за один стіл, а цей арешт спонукав лідерів партій, які позиціонують себе як демократичну опозицію, об’єднатися. Попри всі песимістичні прогнози КОД працює і засідає.
Я вважаю, що всі партії-учасники КОДу повинні підтримати заклик Юлії Тимошенко про створення єдиного списку – це ідеал, до якого треба прагнути. Чи буде так – я особисто маю сумнів, з огляду на позицію деяких членів КОДу. Але ми повинні прагнути до цього. Ціла низка партій готові до політичного об’єднання, але оскільки закон забороняє похід на вибори блокам, то це об’єднання буде саме політичним об’єднанням, а свої наміри ми реалізуємо шляхом узгодження єдиних кандидатів на мажоритарні округи і шляхом створення єдиного списку.
Що стосується КОДу, то він ставить амбіційні завдання: виставити на кожен мажоритарний округ одного представника, який буде визнаний представником КОДу. Інші всі представники, від якої б вони партії не йшли, навіть якщо вони ідуть від партії, що входить до коду, якщо вони не підкоряються колективному рішенню про одного кандидата, визнаватимуться такими, що ідуть від одного кандидата. Один мажоритарний округ – один кандидат. Це є формула успіху.
– Парафування – це технічна процедура. Те, що цього не відбулося на саміті Україна-ЄС, пов’язано зі справою Тимошенко. Що стосується підписання та ратифікації, то, на мою думку, жоден із етапів не відбудеться до завершення виборів в Україні. Залежно від результатів цих виборів можна буде очікувати рішення ЄС щодо підписання та ратифікації.
Враховуючи специфічність ситуації, що склалася у Європейському Союзі у взаєминах із Україною, керівні органи ЄС прийняли рішення – на кожен етап має бути згода Ради Європейського Союзу. Це не є загальноприйнятою практикою, відтак свідчить, що у ЄС не впевнені у діях української влади. Тому для підписання, ратифікації слід дочекатися виборів. Нині діючу Угоду про партнерство і співробітництво члени Європейського парламенту ратифіковували чотири роки. І поки кожен із 27 парламентів країн-членів ЄС, Європарламент і ВР не ратифікують документ, угода не набуде чинності. У випадку із Угодою про асоціацію, яка є унікальною для ЄС, ситуація могла б виглядати таким чином: Верховна Рада і Європарламент ратифікує цю угоду після чого у Європейській комісії мають впроваджувати ту частину документа, яка стосується зони вільної торгівлі, що не потребує згоди національних парламентів. Решта частин угоди набудуть чинності лише після ратифікації усіма національними парламентами. Годі парламенту однієї будь-якої країни не ратифікувати угоду – вона не зможе набути чинності.
За оцінкою двох незалежних наукових аналітичних центрів (одного українського, іншого німецького), набуття чинності Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі приведе до покращення життя українців в середньостроковій перспективі на 4,3%, а в довгостроковій на 12,3%. Тобто очевидні переваги набуття чинності цією угодою. Але це вже залежить не від українських громадян, а від української влади.