Президент України Віктор Янукович дістав антипремію “Золотий будяк 2011 року” за систематичне використання своїх повноважень. Такою ж нагородою відзначили Азарова, Тігіпка, НБУ, окружний адмінсуд Києва. Цьогоріч вітчизняні правозахисники із Української Гельсінської спілки прав людини із залученням громадськості визначили шістьох найбільших порушників прав людини.
Національний банк удостоєний антипремії за “найбрутальніше втручання у право на приватність”. Це стосується двох постанов НБУ. Одна від 31 січня, якою усіх клієнтів банків зобов’язували інформувати службовців фінустанов про свій матеріальний стан, місце реєстрації та проживання, місце роботи, наявність рахунків та їх стан, родинні зв’язки із публічними особами і так далі. Відтак банк міг зібрати солідне досьє на свого клієнта, що, найцікавіше, не передбачено ані якимсь міжнародним, ані тутешнім українським документом (окрім власне цієї постанови НБУ). Інша, певно, ще більш одіозна норма – запровадження “паспортного контролю” при купівлі валюти.
Окружний адмінсуд Києва отримав свого “будяка” за порушення права на мирні зібрання. Серед заборон є вето як на масові акції опозиції (наприклад, на День незалежності), так і на протести громадських організацій чи об’єднань (як-от ініціатива руху “Стоп цензурі”).
Урядовці Азаров, Тігіпко, Ярошенко та заступник голови правління Пенсійного фонду Никитенко відзначені через ініціативи вручну коригувати соціально-економічні права та пільги, до того ж усупереч рішенню КСУ.
Що ж до президента, то тут цілий набір, який стисло правозахисники викладають так: “систематичне використання своїх повноважень для обмеження прав і свобод і байдужість до масових порушень прав людини”. Тут і закони, які звужують незалежність судової гілки влади (а фактично її підпорядковують іншим), і судові процеси над опозиціонерами та опонентами, і байдужість до звернень правозахисників.
“Будяк” цьогоріч також отримали: заступник генпрокурора Михайло Гаврилюк (за тиск на суддів), заступник голови Київського райсуду м. Харкова Світлана Муратова (за бездіяльність у випадку порушення прав людини та порушення права на свободу та справедливий судовий розгляд).