Руки в землі
Верховна Рада зробила один із основних кроків до запровадження ринку землі в Україні
Верховна Рада зробила один із основних кроків до запровадження ринку землі в Україні
Ринок землі в Україні планують відкрити з 1 січня 2013 року. Увесь наступний рік займатимуться обліком земель та підготовкою до їх купівлі. Поки ж навіть удосконалений законопроект містить кілька норм, виправити які закликають як експерти-аграрії, так і опозиційні депутати.
Час на переоблік землі
У п’ятницю 245-ма голосами «за» депутати відкрили дорогу в майбутнє урядовому проекту закону. Не голосували за документ бютівці та «нунсівці», а комуністи віддали усі свої 20 голосів проти ініціативи. Отож, документ минув повторне перше читання.
Ще у листопаді парламентарі розправилися з усіма альтернативними версіями земельної реформи, провівши своєрідне голосування. Проект уряду, як і годиться, набрав максимум, тому саме його вирішили удосконалити на засіданнях робочої групи. Доопрацьований та ухвалений у першому читанні варіант має кілька вагомих відмінностей від первісного законопроекту.
|
ДО ТЕМИ Державний наглядач Є ще одна норма у доопрацьованому варіанті, яка викликає побоювання. Це створення державного земельного банку, який, згідно з проектом, “має виключне право на здійснення діяльності на ринку земель сільськогосподарського призначення відповідно до вимог цього закону, закону “Про банки і банківську діяльність”, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України”. “Функції держави – регулювати або торгувати, а тут виходить так, що держава буде і регулювати ринок земель, і торгувати на ньому. Завжди в таких випадках виникає спокуса”, – розповідає Володимир Лапа. Чимало критики ще не створений банк отримав і від опозиціонерів, які розглядають його як офіційного монополіста, якому до того ж надали суперечливих функцій. На думку експертів Асоціації фермерів та приватних землевласників України, закон має чимало лазівок для сумнівної діяльності, тому організація закликає не приймати його. Принаймні поки що. “У країні, де президент, прем’єр-міністр, депутати всіх рівнів говорять і визнають, що у нас існує тотальна корупція, такі закони щодо таких цінностей, як земля, затверджувати не можна”, – резюмує Леонід Кириченко. |
Раніше передбачалося, що закон вступить у дію із першого січня 2012-го, як то повсякчас виголошує президент. Однак у новому проекті набуття чинності вирішили посунути на один рік, відтак ринок земель мають відкрити не раніше 1 січня 2013-го.
Це цілком може бути пов’язане із майбутніми виборами, адже наполегливість уряду та президента якомога швидше прийняти закон уже викликало кілька протестів та призводить до зменшення кількості симпатиків влади. Чимало соцопитувань фіксують, що більшість українців із тривогою ставиться до земельного розпродажу.
Утім, аби ринок запрацював, ще слід зробити головне – провести розмежування земель. За два тижні до початку 2012-го це не зробили б. Чи встигнуть провести розмежування протягом наступного року? За словами експерта Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, цей процес можна розпочати наступного року, але завершити його вдасться лише через кілька років.
Більш оптимістичний прогноз дає віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Леонід Кириченко: “Тут однозначно: якщо буде бажання, то встигнути можна, а як ні – то буде, як і в попередні роки за існування мораторію на продаж землі”. Як буде цього разу – побачимо уже із прийнятого бюджету: розмежування потребує грошей, а от чи будуть вони передбачені у фінплані країни – ще питання.
Уведення закону в дію із 2013 року створює незрозумілу ситуацію також із мораторієм: його дія закінчується в останні години 2011-го, що ж буде далі – наразі не зрозуміло. Урядовці запевняють, що це питання невдовзі вирішать за допомогою додаткового закону. Доти ж, як, наприклад, запевняє голова парламентського Комітету із питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетник, продаж землі буде неможливий ще й із тієї причини, що механізму купівлі-придбання сьогодні немає.
Кому і скільки землі
Якщо у первісному проекті обмеження на володіння землею встановлювалося на рівні 2000 гектарів, то тепер це число суттєво зменшили – до 100 га. І це, за словами багатьох експертів, позитивна зміна. Однак є нюанси. Наприклад, у доопрацьованому варіанті із переліку покупців земель зникли фермерські господарства.
Законотворці пояснюють таке рішення тим, що як тільки пішов рух у бік прийняття земельної реформи, “фермерські господарства почали з’являтися як гриби після дощу”. Проблему можна було вирішити іншим, значно кращим способом. Експерти пропонували залишити у законі згадку про фермерські господарства, але лише ті, які були зареєстровані до 1 січня 2011-го, або й жорсткіше – за п’ять років до прийняття закону.
За словами Леоніда Кириченка, Асоціація фермерів та приватних землевласників України пропонувала більш ліберальний варіант: дозволити купівлю зареєстрованим до початку 2011-го. Однак вийшло, що усі фермерські господарства залишені поза процесом. “Тепер ми кажемо: а як же ми можемо купити землю? Як фізична особа я грошей не маю, бо вони усі в фермерських господарствах. Вони ж кажуть: “А члену фермерського господарства буде дозволено купувати землю”. То це ж виходить те саме!” – розповідає експерт.
Повернімося до норми про максимум земель в одних руках – сто гектарів для одного (фермерські господарства у процесі участі не беруть). Хто скуповуватиме землю? “В умовах, коли юридичні особи взагалі не матимуть змоги купувати землі сільськогосподарського призначення, що 2100 гектарів, що 100 – особливого значення немає, тому що той, хто працює на землі, не володітиме нею. Фізична особа не зможе обробляти навіть 100 гектарів і не реєструватися як юридична особа. Землевласник і землекористувач будуть розділені, і таким чином одна із головних цілей земельної реформи не досягається”, – розповідає Володимир Лапа.
За його словами, значно краще було б, якби у законопроекті передбачили можливість купівлі землі тими фермерськими об’єднаннями, які функціонують не менше п’яти років. А так – “законодавча логіка дещо кульгає”.
