Досвід роботи та враження від спілкування – визначальні фактори для найму молодих працівників

Працедавці, як і кілька місяців назад прем’єр-міністр, констатують існування розриву між запитами ринку та можливостями і підготовкою новоявлених випускників вишів. Про це свідчать результати експертного опитування, яке провів фонд “Демократичні ініціативи” за сприяння Українського союзу промисловців і підприємців. Експертами були 40 роботодавців, які представляють різні сфери бізнесу.

Ось цей розрив, на думку більшості респондентів, пояснюється трьома взаємопов’язаними чинниками. По-перше, це незнан­ня та нерозуміння викладачами потреб майбутньої діяльності випускників (25 експертів). По-друге, відстороненість бізнесу від вирішення проблем вищої школи (24 експерти). По-третє, відсутність мотивації у самих вишах до зближення процедури навчання з вимогами ринку (22 експерти). 

Окрім того, половина експертів вказує і на недосконалість системи держзамовлення та слабкість матеріально-технічної бази ВНЗ. Загалом опитані наводять суперечливі оцінки якості підготовки випускників: половина експертів нею задоволені, інші ж або вагаються із визначенням, або незадоволені.

Що ж до вимог, які стають визначальними при наборі випускників на роботу, то освіта йде лише третьою за важливістю. Три чверті опитаних кажуть, що важливим є попередній досвід роботи; дві треті респондентів вважають, що першочергове значення мають особисті враження під час співбесіди. 

Лише половина роботодавців зазначає, що саме освіта є головною. Інші важливі чинники – рекомендації та конкретні знання і навички, а також досвід стажування та знання мов. Участь у конкурсах має вельми незначний вплив.

Експерти також відповіли і на запитання, як зазвичай шукають собі працівників. Найпоширеніший спосіб – пошук через друзів, знайомих, колег (а це дає можливість уже отримати більш-менш детальні оцінки від людей, яким довіряють). Більше половини зазначають, що дають оголошення в інтернеті. Лише третина напряму співпрацює із університетами, і ще менше – чверть – розміщує оголошення в пресі, звертається до кадрових агентств чи центрів зайнятості! Практично незадіяними залишаються соціальні мережі та ярмарки вакансій.