Вотчина гаранта повстала проти несправедливої політики влади і закликає приєднатися до акцій протесту. До мітингів невдовзі можуть долучитися медики та вчителі

В Україні вибухнула нова хвиля протестів. Зародилася вона в Донецьку – регіоні, який довгий час терпів політику “своєї” влади і не виходив на вулиці. Однак саме там виник протест чорнобильців, які спершу захоплювали місцеве відділення Пенсійного фонду, а згодом оголосили голодування. Пізніше аналогічні протести відбулися в інших куточках країни, хоч невдовзі й згасли. Проте не на Донбасі. 

Загострилася ситуація у неділю, коли невідомі у присутності вищих міліцейських чинів регіону демонтували намет голодувальників. У результаті їхніх дій помер один із протестувальників – Геннадій Конопльов. 

Уперше придушення протесту владою призвело до смерті, хоч силовики стають усе частішими гостями мирних акцій. Президент доручив генпрокурору “належно з’ясувати” обставини загибелі Геннадія Конопльова. Результати роботи мають бути оприлюднені до восьмого грудня. 

Паралельно з офіційним власне розслідування проводитимуть і правозахисники. Громадська рада при МВС створила робочу групу, яка у вівторок вирушила в серце Донбасу для розслідування дій міліції, про що днями заявив правозахисник Володимир Чемерис. На сервісі “YouTube” учасники і свідки акції розповідають цікаві подробиці демонтажу намету, відтак кожен може почути, що ж відбулося.

Про витоки і сенс…

В Україні щоразу зменшується довіра до дій влади і більшає кількість громадян, які мають намір вийти на вулиці. Кількість тих, які “можуть вийти”, і тих, які виходять, нерідко суттєво відрізняється. 

Так, останні дані соціологічної групи “Рейтинг” показували 40% готових долучитись до акцій протесту. Замір проводили ще навесні, однак, за словами керівника “Рейтингу” Олексія Антиповича, протестна активність щоразу зростає. 

“Вона була досить високою, до того ж постійно зростала. Скерована була на захист своїх інтересів. Останні події в Донецьку якраз і свідчать, що громадяни, у цьому випадку конкретні соціальні категорії, відстоюють власні соціальні інтереси, пільги, доходи. Це відповідає загальноукраїнським настроям: протести скеровані не за чи проти якихось політиків, а винятково на захист інтересів громадян. Донбас, який на фоні загальнонаціональних настроїв є більш пасивним у відстоюванні власних інтересів і виявленні несприйняття влади, проявив себе доволі радикально. Це свідчить про те, що протестні настрої зростають, а невдоволення нарощується. Інша справа – у що це може вилитися”, – ділиться спостереженнями соціолог.

Подальший розвиток подій передусім стосується двох моментів – реакції влади та реакції інших груп населення, які теж не задоволені внутрішньою політикою. На думку політолога Анатолія Романюка, існує висока вірогідність об’єднання таких рухів. 

“У політичній науці є поняття покроковості розвитку політичної активності. Важко зробити перший крок, однак коли відбулася одна протестна акція, згодом друга, то це набуває характеру сніжного кому або чогось подібного. Коли люди, які готові протестувати, які внутрішньо налаштовані на участь у мітингах, бачать, як починаються конкретні акції, це їх заохочує до участі. Тому виступи донецьких чорнобильців можуть спровокувати появу нових гарячих точок”, – каже експерт “Пошті”.

Чи долучаться до чорнобильців інші соціальні групи? Наприклад, медики, вчителі… Чи варто покладатися нехай і на 40% громадян? “Оскільки готовність не завжди призводить до виходу на майдани та й протести бувають різні за формою, то можемо говорити, що лише частина із них – можна припускати, що це 17%, які стверджують, що однозначно готові вийти, – будуть брати участь у протестах. Але якщо на це накласти ще різні форми участі у протестах: підписання петицій, звернень до керівних органів, відправлення запитів, то усе це дуже подрібнюється. Відтак у вуличних акціях готові взяти участь небагато українців – не більше як 5% населення України. Якщо ж до цього додати поділ на міста та села, то цифра ще меншає, адже у селі люди швидше підуть працювати на своїй землі, аніж десь стояти”, – розповів “Пошті” Олексій Антипович.

Влада: вибори вимагають щедрості

Питання протестів чорнобильців та афганців виникло ще у вересні, під час розгляду у ВР законопроекту, яким мали намір урізати розмір соціальних пільг. У результаті кількох акцій протесту парламент вирішили убезпечити, звівши навколо нову огорожу, яку згодом успішно валили мітингувальники. Примітно, що в понеділок навколо будівлі Кабінету Міністрів теж почали встановлювати паркан – “який не звалиш”, бо його укріплено бетонним фундаментом. 

У вівторок та середу акції протесту тривали в Києві та Луганську, окрім них, відбулося ще кілька акцій солідарності, зокрема й у Львові. Вимоги протестувальників – не скасовувати пільг і визнати смерть Конопльова “навмисним убивством, яке вчинила влада”.

При цьому в Києві знову ж таки відбулися сутички протестувальників із силовиками. “Протести проти невиплати соціальних виплат зустрічають значно більше репресій, аніж протести загалом. Кожен 6-й такий протест, що відбувся у жовтні-листопаді, отримав негативну реакцію влади. Можливо, це якимось чином дасть більший поштовх, або ж до чорнобильців доєднаються люди, які виступають проти жорстких дій влади”, – розповідає експерт Центру досліджень суспільства Оксана Дутчак.

На прес-конференції в УНІАН донеччани закликали долучитися до їхніх акцій: “Сьогодні під Кабміном до нас підходили зі сльозами на очах, потиснули нам руки і сказали, що ми молодці. Хлопці, ми не молодці, ми звичайні люди з Донецька, і тому я говорю: ми сюди приїхали, щоб сказати: люди, прокиньтеся, ніхто, крім нас, не відстоюватиме наші права. Якщо в кожному регіоні, а особливо у Києві, люди почнуть захищати свої права так само, як і в Донецьку, ми їх відстоїмо”. 

Того ж дня в Луганську близько трьох сотень чорнобильців вимагали відставки уряду, окрім цього, ініціювали оформлення позову на Україну до Європейського суду із прав людини. В Донецьку залишаються голодувати понад два десятки чорнобильців. Замість демонтованого намету там встановили три нових.

Голодування у Донецьку розпочалося з того, що Пенсійний фонд не виплатив значну суму пенсій. Сьогодні повідомлення від представників влади дуже суперечливі. Так, президент запевнив, що у бюджеті на 2012 р. передбачать навіть збільшення соціальних виплат. 

“Ситуація, яка стосується виплат чорнобильцям у 2012 році, зараз розглядається урядом. Відповідні зміни в бюджет на  2012 рік будуть внесені”, – запевнив Віктор Федорович. За його оцінками, можливості наступного бюджету дозволять збільшити такі виплати на 25%. 

З іншого боку, прем’єр-міністр днем пізніше заявив, що держава не може не лише наступного року збільшити виплати, а й навіть зараз не має змоги задовольнити позови пенсіонерів. За його підрахунками, потрібно знайти додатково 90 млрд грн, при тому, що за 10 місяців надійшло 102 млрд грн. Збільшення виплат у 2012-му, каже Азаров, відбуватиметься хіба що за рахунок соціальних програм.

Наступного року вибори, а це означає, що влада мусить іти на поступки. “Із цими настроями щось потрібно робити, а нічого іншого, як задовольнити потреби протестувальників, і придумати не можна. А це складно здійснити з огляду на економічну ситуацію. Ми розуміємо, що соціальні виплати є великою проблемою для влади, бо, з одного боку, і МВФ просить, вимагає чи пропонує взамін на свої кредити зменшити соціальні виплати, а з іншого боку, українська економіка, яка завжди на соціальні виплати споживала більше, ніж могла, вимагає реформування у цьому напрямку. Ще з іншого погляду є громадяни, значна частина яких живе за певними патерналістськими принципами і хоче, аби влада забезпечувала їхні інтереси. Усе це й виливається у події, які ми бачили в Донецьку”, – розповідає Антипович.

Поки ж остаточного вирішення питання не знайдено. Відтак не дивно, що географія протестів розширюється.