Цього дня кожен свідомий українець молитиметься за упокій мільйонів невинно замордованих голодом та убитих під час геноциду співвітчизників. 

Цього дня не можуть відбуватися жодні розважальні заходи, концерти та весілля, феєрверки або інші веселощі.

“Важливо закликати всіх не забути про цей день. У суботу утриматися від розважальних та гучних заходів, вивісити синьо-жовті прапори з жалобними стрічками і в 16.00 долучитися до загальноукраїнської хвилини пам’яті, засвітивши свічку в вікні або приєднавшись на майдані біля пам’ятника Шевченку до спільної акції”, – наголосив заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів.

Сучасному українцеві важко збагнути масштаби та увесь жах геноциду у ході якого радянська влада знищила до шести мільйонів людей, просто забравши у них їжу.

Утім, нині ще живі свідки тих подій, у частково відкритих попередньою владою архівах зберігаються численні документальні свідчення Голодомору. Цієї інформації достатньо аби нація усвідомила історичну важливість Голодомору, зберегла цю трагедію у своїй пам’яті, зробила потрібні висновки.

Варто визнати, що питання достойного вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр. в історії незалежної України набуло справжньої актуальності лише за президентства Віктора Ющенка. Хоча офіційно вшанування жертв своїм указом запровадив президент Леонід Кучма 26 листопада 1998-го.

Але з ініціативи президента Віктора Ющенка в Києві було відкрито Національний музей “Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні”. 

З-поміж усіх президентів України саме він найбільше доклався до того, щоб Голодомор 1932-33 рр. було визнано геноцидом українського народу. Сьогодні вже 143 країни світу визнали Голодомор геноцидом. І саме Віктор Ющенко надав вшануванню жертв голодоморів справжньої ваги на загальнодержавному рівні.

У місті діє Львівський громадський комітет з вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в Україні. “Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!”, – закликають організатори акції.

Вшанування жертв Голодомору на Львівщині почнеться із поминальної Служби Божої у всіх церквах міста та області за жертвами голодоморів.

О 15.00 біля пам’ятника Т. Шевченку відбудеться жалобний екуменічний молебень. А рівно о 16.00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, зупиниться рух громадського транспорту.

О 16.01 по всіх церквах Львова лунатимуть дзвони. О 16.15 в пам’ять про померлих запалять свічки та вирушать жалобною ходою до станції Підзамче – до каплиці в пам’ять про загиблих біженців зі Східної України в голод 1947 року.  “Ми повинні у молитві вшанувати пам’ять тих, хто загинув. Ми повинні їх пам’ятати”, – каже міський голова Львова Андрій Садовий.

Увечері, о 18.00, у Львівській обласній філармонії розпочнеться вечір-реквієм із нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів.

“Цей день називається День пам’яті жертв голодоморів. Ми говоримо не тільки про те, що сталося в 32-33 рр. на Східній Україні, а говоримо також про те, що було тут, у нас, у 1946-47 роках. Про звірства радянської влади пам’ятають наші земляки, львів’яни. Навколо ст. Підзамче ще не всі останки тих, хто був там замордований, знайдені. Ми обов’язково сьогодні повинні нагадати, ще раз процитувати колишнього керівника тодішнього КДБ: “Больных и вшивых утилизировать на месте”. На Личаківському кладовищі маємо спільну могилу тих людей в криптах, . Це трагедія дуже велика і для цієї частини України”, – каже Василь Косів.

У низці львівських закладів освіти теж відбудуться тематичні заходи. У школах, гімназіях, ліцеях міста пройдуть відкриті уроки, виховні години, літературні  вечори та виставки, які присвячені одній з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. А на будівлі Ратуші та на будинках усіх органів державної влади і місцевого самоврядування буде приспущений прапор України. На житлових будинках та будівлях підприємств, установ та організацій він буде вивішений з жалобними стрічками.

“Ми всі мусимо проводити спільну молитву за пам’ять жертв Голодомору – одної із найбільших трагедій українського народу. Мусимо розуміти, що немає нічого таємного, щоб не стало явним. Це ті слова Христа, які підказують і сьогоднішньому поколінню, що все, що ми сьогодні не чинили б, стане явним. І добре, якби ми чинили добре. Бо, коли це добре, стане явним, то воно буде свідченням того, що ми є людьми віруючими”, – каже голова Катехитичної комісії Верховного Архиєпископства УГКЦ о. Михайло Гарват.

Блаженнійший Святослав буквально днями повернувся зі США. Там він із-поміж інших заходів у Вашингтоні, благословив місце неподалік від Сенату, де буде пам’ятник жертвам Голодомору. “Більшість тих людей, які через голод відійшли з земного життя, відійшли без сповіді й Святого Причастя, бо перед тим понищили храми, вивезли священ­ників. Ми мусимо про це дуже виразно пам’ятати. Мудра людина вчиться на помилках тих, хто жив до нас. Ми маємо цілий Старий Завіт, де описано не завжди позитивні приклади, деколи навіть більше негативних прикладів, щоб ми сьогодні могли навчитися на їх прикладах будувати своє майбутнє. На кожній Божественній Літургії в суботу будемо молитовно  вшановувати пам’ять жертв Голодоморів”, – додає о. Михайло Гарват.