Переконаних, що взагалі позбавлені довір’я серед українців, – 21%. А ще 70% виявляють часткову довіру. Про це свідчать результати моніторингу незалежності суддів, проведеного Центром суддівських досліджень за ініціативою Ради суддів України. Участь у анонімному дослідженні взяло 579 суддів судів різних інстанцій із семи областей, Криму та Києва.
ДО ТЕМИ Такі моніторинги проводяться постійно і цікавим є те, що пік відчуття незалежності суддями перейдено у 1991-1996 роках – тоді 78% “служителів Феміди” вважали, що є самостійними. Відтоді йде постійне зменшення показника. У 2009 році лише четверо із десяти могли похвалитися автономністю у вирішенні справ. |
Опитування також показало, що багато суддів зазнавали прямого тиску. Більшість респондентів не відповідали негативно, однак знайшлися і ті, які зізналися, що стикалися з тиском з боку представників виконавчої влади (20,8%), представників законодавчої влади (17,3%), прокурорів (18,5%), а також з боку керівників своїх судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%). “Можна констатувати посилення впливу представників законодавчої та виконавчої влади на суддів вищих і апеляційних судів при розгляді конкретних судових справ. Існує загроза створення нової системи політичного впливу на суддів за допомогою позапроцесуального тиску на них представників судів вищих інстанцій”, – йдеться в результатах моніторингу.
З’ясовували у “вершителів закону”, яку зарплату вони повинні отримувати, аби відчувати себе незалежними. Так, 12,5% суддів апеляційних господарських судів вважають, що вона має становити 120 тис. грн (в середньому судді цієї інстанції вважають, що вони повинні отримувати близько 30 тис. грн).
Майже 10% суддів Верховного суду вважають справедливою для себе зарплату у 80 тис. грн (в середньому судді ВС оцінили необхідний рівень свого грошового забезпечення приблизно у 46 тис. грн). Середній показник бажаної зарплати серед суддів загальних судів першої інстанції становить 20 тис. грн, вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ – 46 тис. грн.