У середу під час парламентських слухань депутати обговорювали стан суспільної моралі в Україні. Вирішивши, що суспільство у нас “аморалізується”, рекомендували парламенту якнайшвидше прийняти оновлене законодавство про захист цієї самої суспільної моралі. Тим паче, що необхідні зміни уже відбули перше читання 18 жовтня.
Попри те, що держава є носієм моралі лише для п’ятої частини українців (згідно досліджень “Інституту Горшеніна”), попри низку критичних зауважень вітчизняних експертів та міжнародних журналістських організацій, депутати таки планують невдовзі подовжити життя Національній експертній комісії з питань суспільної моралі (НЕК) та затвердити на додачу їй ширші повноваження.
Раніше “Пошта” уже писала про новий законопроект, найбільш суперечливим пунктом якого є бажання підписати провайдерів інтернет-зв’язку на співпрацю із правоохоронними відомствами (відтак усі контакти та дії будь-якого користувача мережі стануть відомими). Окрім того, прийняття цього проекту мало б також значно зменшити наповненість телеефірів (у випадку дослівного виконання статей закону). Про небезпеки, які спровокує документ, у день парламентських слухань заявили керівники Міжнародної та Європейської федерацій журналістів.
“Ми вважаємо, що цей законопроект становить серйозну загрозу для свободи преси, одного із найголовніших основних прав і наріжного каменю для побудови демократії. У цьому зв’язку ми поділяємо стурбованість українських ЗМІ та журналістської спілки, які виступають проти законопроекту, заявляючи, що він містить серйозні недоліки, такі як нечітке визначення “суспільної моралі”, а також надання надмірних повноважень для закриття ЗМІ”, – цитує “УНІАН” відритий лист цих організацій.
На початку слухань депутати запевнювали, що не приймуть закону, який дозволить закривати ЗМІ без рішення суду, однак вже ближче до завершення акценти розмови змістились і в підсумку вирішили, що нинішній законопроект слід приймати якомога швидше. Можливо, зауважень щодо цього документу, як і щодо самої НЕК, не було, якби парламент викликав довіру, а суди – надійність. Однак сьогодні намір змінити і без того суперечливий закон викликає лише спротив.
ДО ТЕМИ Для подолання “аморалізації українського суспільства” (як то переконані нардепи) слід використовувати інші методи. Наприклад – перевірене низкою європейських країн уведення у школах курсу медіаосвіти. Про це теж говорили у парламенті, однак, схоже, справа має невеликі перспективи. Сьогодні, за словами директора Інституту соціальної та політичної психології Академії педнаук України Миколи Слюсаревського, у 80 школах та позашкільних навчальних закладах Криму, кількох областей та Києва проводиться експеримент із впровадження національної моделі медіаосвіти. Слюсаревський, як раніше вітчизняні медіаексперти, запропонував парламенту змінити методи і взятися за законодавче забезпечення нової навчальної дисципліни. Предмет дає змогу уже в школярів виробити звичку фільтрувати інформацію, а не діяти методом заборон, що частіше провокують додаткове зацікавлення. Та, схоже, парламент не має наміру позбуватись старих, перевірених засобів – якісний телеглядач (та й медіаспоживач загалом) сьогодні владі не потрібен. Тому й спостерігатимемо, як мораль покращуватимуть сумнівною законотворчістю. |