“Нафтогаз України”, яка досі виправдовується після закупівлі самопідйомної плавучої бурової установки (СПБУ) “Петро Годованець”, вирішила не наступати на граблі двічі.

Покупка другої установки постійно “супроводжувалася” пресою: на оголошення тендера і розкриття пропозицій було запрошено журналістів, їм же 17 жовтня назвали ім’я переможця. Так, “Rigas Kugu Buvetava” за 3 млрд 187 млн 88 тис. грн побудує СПБУ для роботи на глибині моря до 120 м.
Ризька верф змогла обійти ту саму “Highway Investment Processing” з Великобританії, через яку було придбано СПБУ “Петро Годованець”, що спричинило гучний скандал через непрозору процедуру закупівлі. Ще одним учасником торгів був британський посередник “Diafall Limited”. Як пояснив заступник голови правління НАКу Вадим Чупрун, пропозиції всіх учасників тендера були в межах 400-405 млн дол., тому головним критерієм вибору стала відповідність установки технічним і екологічним характеристикам замовника. Причому цього разу фахівці НАКу навіть побували в офісах цих трьох учасників тендера і, за словами В. Чупруна, зробили власні висновки про їхні технічні можливості виконання замовлення на поставку СПБУ.
Для довідки. Запрошення на участь у тендері із закупівлі СПБУ були розіслані десяти міжнародним компаніям, назви яких не розголошують. Відгукнулися лише три претенденти: “Highway” з ціною 400 344 000 дол., “Rigas Kugu Buvetava” – 399 800 000 дол. і “Diafall Limited” – 405 млн дол.
Для покупки установки в “Rigas Kugu Buvetava” необхідно провести 90% передоплати.
Зважаючи на те, що в українській акваторії Чорного моря налічується 30 перспективних структур, де глибина моря сягає 120 м, то саме їх розробку повинні забезпечити нові бурові платформи. Сумарні ресурси цих структур попередньо оцінюються у 370 млн т умовного палива. Точніших даних геологи не мають, оскільки виробнича база “Чорноморнафтогазу” не дозволяла вести розвідку на “великій воді”. Так, в активі компанії донедавна були тільки СПБУ “Сиваш” і “Таврида”, розраховані на глибину моря до 70 м. (Вважається, що на “малій воді” розташовано близько 20% розвіданих запасів вуглеводнів.) Хоча нові СПБУ біля кримських берегів з’являться у 2012 і 2013 роках, “Чорноморнафтогаз” вже сьогодні сподівається отримати ліцензії на низку шельфових родовищ. Компанія подала в Міністерство екології та природних ресурсів документацію на найбільш перспективні ділянки з глибиною моря до 120 м, щоб отримати ліцензії на геологічне вивчення структур Комсомольська, Севастопольська, Абіха, Південно-Керченська і Кавказька.
Більш близькі перспективи – наступного року “Петро Годованець” буде встановлений на Суботинському нафтовому родовищі. Компанія обіцяє “незабаром ввести його в експлуатацію” останні шість років, проте через постійне недофінансування галузі та застаріле устаткування строки неодноразово переносилися. За допомогою ризької СПБУ “Чорноморнафтогаз” планує у 2013-му розпочати пошуково-розвідувальне буріння на структурі Рифтова-Осетрова, що в північно-західній частині чорноморського шельфу.
Зрозуміло, що розвиток сировинної бази безпосередньо залежить від устаткування і технологій видобутку. У “Нафтогазі України” сподіваються, що нові СПБУ виведуть Україну в лідери з видобутку вуглеводнів у Чорноморському регіоні. Причому в компанії не виключають покупки ще декількох установок. Принаймні, оголошуючи переможця тендера, В. Чупрун говорив про те, що придбання ще однієї сучасної бурової установки входить у плани програми зі збільшення видобутку вуглеводнів. Це як мінімум. Максимум, як повідомили в компанії, необхідність покупки або оренди ще чотирьох СПБУ. Але навряд чи компанія фінансово подужає їх у найближчі п’ять років – адже на оплату роботи ризької судноверфі будуть залучені кредити.
(За матеріалами журналу “Термінал”)