Із 12 жовтня Україна втратила право торгувати квотами на викиди парникових газів, а також вести проекти спільного впровадження за національною процедурою. Це означає, що Україна опинилася поза інвестиційними потоками, зате із зіпсутою репутацією.
У Міністерстві екології налаштовані оптимістично. В ефірі “5 каналу” профільний міністр Микола Злочевський розповів, що вже до лютого ми відновимо право торгувати квотами.
“Сьогодні я спокійний. Група експертів поїхала, і якихось серйозних зауважень щодо ведення кадастру парникових викидів не було”, – зазначив Микола Злочевський. Щодо цих самих зауважень, то Комітет із дотримання Кіотського протоколу ухвалив рішення через порушення звітності про викиди парникових газів. До того ж зауваження нам висловили ще улітку, давши три місяці часу на їх подолання.
Відсутність зусиль стала причиною для накладення санкцій. Чи надовго залишатимемося поза ключовими механізмами Кіотського протоколу, залежить від рішучості екологічного відомства. Його очільник запевняє, що вже 1 листопада міністерство запропонує “план щодо виходу зі сформованої ситуації”.
КОМЕНТАР |
Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України: |
- Аби знати, скільки країна може продавати квот, ведуть кадастр про викиди парникових газів. У ньому прописано, скільки викидів парникових газів відбулося від сектору промисловості, від сектору транспорту... Експерти ООН перевіряють, чи кадастр відповідає міжнародним процедурам, чи правильно у ньому подані дані. За результатами перевірки кадастру за 2008 рік експерти ООН дійшли висновку, що він не є прозорим і не є послідовним. Через те, що зауважень було багато, випадок України потрапив до Комітету виконання зобов'язань. За підсумками засідання, 25 серпня цей Комітет виніс попереднє рішення: кадастр не відповідає міжнародним вимогам, а тому можливість використання гнучких механізмів Кіотського протоколу (для України це торгівля квотами та проекти спільного впровадження) може бути призупинена. До 12 жовтня Україна мала час, аби надати додаткову інформацію щодо тих зауважень. Натомість на останньому засіданні Україна прохала перенести остаточне рішення, мотивуючи тим, що ми країна із перехідною економікою, що у нас проблеми із рівнем ВВП, який начебто є найменшим серед розвинених країн... Відтак експерти ООН вирішили, що жодної нової інформації подано не було, а тому, відповідно, й вирішили призупинити можливості торгівлі квотами та реалізації проектів спільного впровадження. До цього моменту ми встигли продати близько 470 млн тонн квот (одиниць встановленої кількості) і отримати за це близько 70 млн євро. Ці кошти можемо використовувати далі, але лише на проекти, які в подальшому приведуть до зменшення викидів парникових газів. Наразі затверджено понад 800 таких проектів, однак до кінця реалізований лише один - утеплення шпиталю у Криму. Якщо Україна надасть експертам ООН усі необхідні дані, доведе, що українська система спроможна надати систематичні та прозорі дані щодо врахування викидів парникових газів, дасть подання, аби ситуацію переглянули, то потім може бути прийняте рішення щодо зняття санкцій. Але наскільки швидко це може відбутися, залежить сьогодні лише від України. |