Запровадивши біометричні паспорти, парламент переклав тягар їхньої купівлі на плечі населення

Україна зробила ще один крок до Європи, а точніше до лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Як повідомляла “Пошта”, 23 вересня ВРУ ухвалила закон про впровадження документів, що засвідчують особу та громадянство України і містять біометричні дані. Затвердженню цього документа передував саміт Україна – Європейський Союз, який відбувся 22 листопада 2010 року у Брюсселі і на якому було схвалено План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

У Плані дій, який прийняла Україна за підсумками цього саміту, йшлося про те, що одним із першочергових заходів є прийняття законодавчих актів щодо запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО) із забезпеченням на належному рівні захисту персональних даних.

Після прийняття законопроекту в цілому голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що Україна виконала майже всі законодавчі вимоги Європейського Союзу, необхідні для лібералізації візового режиму України з ЄС.

Що таке біометричний паспорт?

Новий закон дає таке визначення біометричного паспорта: “Бланки документів, в які імплантовані безконтактні електронні носії інформації для внесення біометричної та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, який містить символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення Малого Державного Герба України та, відповідно, пронумеровані згідно з вимогами законодавства України”.

Паспортна картка оформляється всім особам, починаючи від народження і незалежно від віку, на 10 років, виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. Згідно зі законом, паспортна картка оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку – на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, – на десять років.

Вмонтований у картку електронний чип буде містити інформацію про людину – її біометричний образ. Що це буде – знімок сітківки ока чи відбитки пальців – окремою постановою визначить уряд. Разом із паспортом ВРУ запровадила нові зразки низки інших посвідчень – інваліда, пенсіонера, водія, моряка, військовослужбовця, особи без громадянства та інші.

Pro et contra нових паспортів

Після прийняття закону про впровадження нових паспортів в Україні думки про їх потрібність в експертів та політиків кардинально розійшлися. Якщо аргументи прихильників біометричних паспортів більш-менш зрозумілі – безвізовий режим із ЄС, зручність, сучасність, то аргументи “проти” з першого погляду видаються незрозумілими. Однак вони є.

У Міністерстві юстиції кажуть, що ухвалення закону, який передбачає впровадження документів, що засвідчують особу і громадянство України з біометричними даними, спровокувало порушення основних конституційних засад розвитку держави.

“Закон, визначаючи безальтернативну технологію виготовлення документів, що посвідчують особу, закріплює таким чином монополію у цій сфері, тобто є потенційно корупційним. До того ж застосування передбаченої технології виготовлення зазначених документів призведе до здорожчання, що матиме наслідком збільшення витрат з державного бюджету, а відповідно й кожного громадянина”, – переконані в Міністерстві юстиції.

На думку парламентаря, голови комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони Анатолія Гриценка, закон про біометричні паспорти лише ускладнить життя українців. “Крім одного базового документа, де була б уся інформація про людину, ввели п’ять різних документів. І кожен із них буде коштувати, знаючи нашу практику, мінімум 300 грн. Навіть посвідчення інваліда, а де інвалід гроші візьме? А якщо сім’я велика – це кілька тисяч гривень. Звідки брати гроші при нашому безробітті й низьких зарплатах. Замість того, щоб користуватися досвідом європейських країн, Молдови, Білорусі і ввести один документ, в нас люди повинні будуть мати по три, чотири, а то й п’ять документів”, – каже Анатолій Гриценко. Особливе занепокоєння, за його словами, викликає лобіювання цим законом інтересів сумнозвісного концерну ЄДАПС.

“Усі знають, що цей концерн обкрадає державу на мільярди щороку як монополіст на тих голограмах, які назатверджували. Навіть Клюєв говорив, що це збільшує вартість у десятки, а то й сотні разів”, – заявив Гриценко. До недоліків нових паспортів варто віднести й те, що кожних десять років громадяни змушені будуть власним коштом міняти документи.

Як повідомляє UBR, біометричні паспорти в Європі коштують по-різному – від 70 до 250 євро. В Україні собівартість одного становитиме близько 300 гривень. А ось скільки в результаті платитимуть за такі документи громадяни, поки що не відомо. Адже, за словами депутатів, численні фірми-посередники створюють націнку.

“На мою думку, український біометричний закордонний паспорт повинен коштувати від 300 до 350 гривень”, – сказав депутат-регіонал Василь Грицак. Нагадаємо, ЗМІ пов’язують Грицака з консорціумом ЄДАПС – найбільшим виробником ідентифікаційних документів.