Укрзалізниця підвищує ефективність використання пасажирських вагонів. Гендиректор Володимир Козак доручив із 1 листопада ввести автоматизоване регулювання реалізації місць, залежно від населеності вагонів. Це означає, що реалізація місць починається з одного вагона кожного типу (СВ, купейний, плацкартний). У разі, якщо у вагоні певного типу залишиться менше 9 вільних місць, відкривається для продажу наступний вагон цього типу. Такі нововведення дозволять послідовно та рівномірно заповнювати вагони поїзда для оперативного регулювання схем поїздів, ефективно використовувати наявний вагонний парк. Незадіяні вагони поїзда будуть відчеплені й уведені до складу поїздів, на які буде підвищений попит.

Щотижня одне село зникає з мапи України, про що заявив заступник міністра аграрної промисловості Микола Безуглий. Причиною цього є міграція та демографічна криза. За останні 20 років сільське населення України зменшилося на 2,5 млн. Так, 2005 року в Україні було 227 сіл, в яких ніхто не жив (актуальніших даних соціологи не мають – “Пошта”). Зростає кількість населених пунктів, у яких взагалі немає дітей та молоді. 

За даними 2005 року, в кожному п’ятому українському селі нема дітей до 6 років. За словами урядовця, Кабмін чекає позитивних результатів від земельної реформи, яка “направлена на збільшення доходів” селянина. “Одним із заходів реформи буде підвищення нормативної оцінки землі на 70%. А орендна плата сплачується як відсоток (не менше 3%) від нормативної оцінки. Таким чином, орендна плата зросте приблизно вдвічі”, – каже Микола Безуглий, зазначивши, що її розмір за гектар із 316 грн зросте до 600 грн. За словами демографа Ірини Прибуткової, середній сукупний дохід на одного члена родини в Україні становить тисячу гривень. У селян цей показник становить 766 грн.

На імпорт сільськогосподарської техніки потрібно встановити мито. Таку думку висловив голова Держагентства з управління державними корпоративними правами та держмайном Дмитро Колесніков.

“Нам треба задуматися над тим, яким чином врегулювати внутрішній ринок сільгосптехніки. Я маю на увазі введення мита на ввезення імпортної сільгосптехніки. На жаль, український ринок сільськогосподарської техніки досі залишається не захищеним, що призводить до експансії імпортної техніки”, – підкреслив Колесніков. За його словами, з 2000 – 2008 рр. імпорт зріс майже в 17 разів, а власне виробництво збільшилося всього в 6,4 разу. За словами Колеснікова, має бути введено мито на імпорт сільськогосподарської техніки, якій більше трьох років, і становитиме не менше 35%.

Місця на НСК “Олімпійський” із поганою оглядовістю облаштовані спеціально для незрячих людей на вимогу УЄФА. Про це заявив технічний директор НСК “Олімпійський” Дмитро Соколовський інформаційному центру “Україна-2012”, коментуючи інформацію про те, що на стадіоні є місця, з яких неможливо побачити події на футбольному полі. “Всі місця підготовлені спеціально для незрячих людей на вимогу Союзу європейських футбольних асоціацій”, – зазначив він. За його словами, спеціальні місця для незрячих облаштують на польських стадіонах до Євро-2012.

Половина українців вважає, що система пільг під час вступу до вищих навчальних закладів має залишатися. Такі результати загальнонаціонального опитування “Вступ до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання в оцінках громадської думки” оприлюднила під час прес-конференції директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна, передають “УНН”. “Про те, що ніяких пільг не має бути, вважають лише 15%, тому не можна сказати, що у нас люди такі вже роздратовані та негуманні. Цілком очевидно, що цим правом мають користуватися сироти, діти з обмеженими фізичними можливостями та діти з найбідніших сімей”, – сказала соціолог. Водночас, за її словами, небагато із опитаних вважають, що пільгами під час вступу до вишів мають користуватися медалісти та переможці олімпіад. “Що стосується слухачів підготовчих курсів, то, якщо у березні цього року 50% опитаних вважали, що вони повинні мати переваги, то зараз, відповідно до громадської думки, таких переваг не має бути”, – додала експерт. Під час дослідження загальнонаціональною квотною вибіркою опитано 2010 респондентів у всіх територіально-адміністративних одиницях України: 24 областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі. Похибка вибірки не перевищує 2,2 %.

Верховна Рада прийняла за основу законопроект №9239 “Про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських культур”, яким скасувала мито на пшеницю й кукурудзу. Втім мито зберегли на ячмінь і ввели на експорт сої, ріпаку та соняшникової олії. Спочатку в законопроекті (Калетніка, Бевзенка, Терещука) пропонували тільки зниження ставок мита, однак після поправок профільний комітет вніс пропозицію про ліквідацію з 1 січня 2012 року мита на вивіз зернових, крім ячменю. Згідно зі змінами, тепер експорт соєвих бобів і ріпаку з України буде обкладатися митом у розмірі 3%, але не більше 2 євро за тонну, експорт соняшникової олії – митом у розмірі 3%, але не більше 5 євро за тонну. Нагадаємо, нещодавно аграрії протестували проти мита на експорт зернових. Урядовці висловили готовність “шукати компроміс”. Планувалося, що з початку наступного року експортерам зерна скасують ПДВ. У парламент має надійти відповідний законопроект.

Прем’єр РФ продовжує “спокушати” Україну “благами” Митного союзу. У четвер під час інвестфоруму у Москві майбутній президент Росії заявив, що самій Україні це приєднання значно вигідніше, аніж зближення із Європою. За його словами, входження офіційного Києва до МС забезпечить доступ на ринок Митного союзу для металургійної і трубної промисловостей, сільгоспвиробництва: “Куди подітися сільгоспвиробництву України? Незважаючи на підготовку договору про вільну торгівлю... майже кожен з тут присутніх розуміє, що сільгосппродукцію України на європейський ринок ніхто не пустить. Але, може, два літри молока продадуть – і все”, – заявив чинний прем’єр РФ. Натомість, сказав Путін, у випадку приєднання до Митного союзу “економічний виграш України щорічно становив би 9 млрд доларів”. Днями, нагадаємо, політик у своїй статті повідомив, що початок чинності єдиного економічного простору Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану – це перший крок до формування єдиного Євразійського економічного простору.