Наступного року в Києві мають відбутися Світовий конгрес газетярів і Світовий форум редакторів. Представники влади і президент, зокрема, очікують, що запрошення Все­світньої асоціації видавців газет і новин провести зустріч в Україні продемонструє, що із вітчизняним медіа-простором усе гаразд, навіть більше – він щодня стає кращим і вільнішим. Проте дослідження показують: за останні кілька років телерадіопростір ві;дчутно втрачає критичність та стає все більш одноманітним. Зважаючи на той факт, що головним джерелом отримання інформації у нас все ще залишається телебачення, – ситуація не з кращих.

У понеділок Віктор Янукович підписав розпорядження, яким для сприяння у підготовці та проведенні форуму та конгресу редакторів мають утворити спеціальний організаційний комітет. Ще минулого року під час зустрічі із генеральним директором Всесвітньої асоціації видавців газет та новин Крістофом Ріссом Віктор Федорович запропонував провести наступний газетний конгрес у Києві. “Проведення цього дуже важливого форуму в Києві стане свідченням того, що держава є привабливою для вільних журналістів, медіа”, – констатував тоді президент. 

У травні цього року Янукович ще раз повторив запрошення, надіславши Ріссу листа,  в якому зазначив, що “Україна впевнено рухається вперед на шляху створення демократичного суспільства та розбудови незалежних засобів масової інформації”. Однією зі сходинок цього висхідного руху, безперечно, є прийняття Закону “Про доступ до публічної інформації”. Але не його виконання.

Нещодавно опублікована спільна доповідь Міжнародного інституту преси та медіа-організації Південно-Східної Європи показує дещо іншу реальність, аніж ту, яку спостерігають чиновники та політики з владних кабінетів. В Україні частково вільні ЗМІ, останніми роками спостерігається погіршення ситуації, а головними механізмами впливу на редакційну політику залишаються економічний тиск та корупція.

“Вони (журналісти – “Пошта”) затиснуті урядом, який відохочує матеріали про корупцію, якщо звинувачувані не належать до опозиціонерів. Олігархи, які володіють більшістю телеканалів, не охочі до критичної журналістики, бо вона може підірвати їхні бізнесові інтереси або ж викликати негативний резонанс з боку держави. Тим часом глядачі дедалі більше надають перевагу розважальним програмам і ток-шоу над новинами”, – йдеться у доповіді двох організацій.

У ній згадано й те саме, одне із небагатьох позитивних зрушень, – прийняття Закону “Про доступ до публічної інформації”. Проте нещодавнє дослідження фонду “Демократичних ініціатив” та Центру ім. Разумкова показує, що цим засобом громадськість поки не поспішає користуватись, гадаючи, що ефект від закону незначний. Так, згідно з даними соціологів, лише 13% українців коли-небудь надсилали запити до органів влади. Лише третина із них отримувала відповіді по суті, а майже кожен п’ятий взагалі не отримав жодної відписки. Щобільше, 52% українців навіть не здогадуються, що такий закон у нас функціонує, а 48% скептично про нього відгукуються.

Отак і виходить, що в Україні добре уживаються між собою щонайменше три версії медіа-реальності: для більшості українців найцікавішими виявляються фабрики талантів та численні шоу; для влади ситуація настільки добра, що краще може бути лише в тому випадку, якщо законодавчу базу наблизять до фактичного стану; а журналісти залишаються при своєму – часто непомічені жодною зі сторін. 

КОМЕНТАР

Віталій Портніков, головний редактор телеканалу ТВі:

- Слід розуміти, що конгрес газетярів  - це насамперед індустрійний захід, учасники якого збираються обговорити проблеми, які виникають саме в їхній сфері. Це ключовий елемент цієї події. Однак, звичайно, коли збираються професіонали газетної справи з усього світу, виникають питання і свободи слова, і того, як функціонують газети. Я був свідком усього цього, оскільки був учасником такого конгресу, що відбувався в російській столиці. Тоді учасники цього конгресу висловлювали тодішньому президентові РФ свої зауваження щодо того, що відбувається у мас-медійному світі Росії. Певен, що і президент Віктор Янукович, коли зустрічатиметься із учасниками цього конгресу, почує зауваження від них.