Фахівці навіть вирахували точну дату удару з космосу – 17 вересня цього року. Саме того дня, за даними американської Системи контро­лю космічного простору (NORAD), завершить своє існування супутник UARS, запущений ще 1991 року. У зону можливого падіння його решток входить Київ, але фахівці заспокоюють: шанси на те, що бодай щось зможе подолати атмосферу і долетіти до поверхні планети – мізерні, пише “КоммерсантЪ”.
Двадцять років тому UARS (Upper atmosphere research satellite) був запущений з борту шатла “Discovery” і працював на навколоземній орбіті з висотою приблизно 600 кілометрів і нахилом 57 градусів. Основним його завданням було вивчення верхніх шарів атмосфери, зокрема причин виникнення озонових дірок. Маса супутника становить понад шість тонн, довжина – 10,7 метра. В американському каталозі він має номер 217021, у міжнародному – 1991-063B.
Згодом Національне аерокосмічне агентство (NASA) ухвалило рішення відмовитися від подальшої експлуатації супутника. Незважаючи на те, що бюджет NASA традиційно є найбільшим у світі, основною причиною відмови було названо дефіцит коштів: щорічні витрати на програму UARS становили понад 10 мільйонів доларів.
Фахівці Національного аерокосмічного агентства пропонували зняти супутник з орбіти за допомогою одного зі своїх космічних човників, проте цей задум так і не реалізували. Щобільше, виведений з експлуатації супутник був зруйнований невідомим предметом. Пізніше аналіз орбіт штучних космічних апаратів, проведений співробітником Центру космічних стандартів та інновацій в Колорадо-Спрінгс (США) Томасом Келсо, дозволив йому дійти висновку про те, що ймовірною причиною руйнування UARS стало зіткнення з одним із фрагментів радянського супутника “Космос-1275”, які з’явилися, ймовірно, внаслідок зіткнення його з космічним сміттям ще 1981 року.
Зараз залишки супутника UARS дотримуються нахилу 56,96 градуса, вони стрімко рухаються до Землі. Оскільки нахил орбіти супутника приблизно 57 градусів, його незгорілі залишки можуть впасти у величезній смузі від 57 градусів північної широти до 57 градусів південної широти. Проте уламкам американського супутника доведеться долати щільні шари атмосфери в районі екватора, де, найімовірніше, вони і згорять, так що ймовірність падіння їх на Київ чи Москву мізерна, хоча Київ розташований на 50 градусах північної широти, а Москва – на 55-ти. Спочатку передбачалося, що UARS досягне Землі 19 вересня, проте через прискорення падіння апарата в останні дні фахівці американської Системи контролю космічного простору прогнозують його падіння вже 17 вересня. Нагадаємо, що 24 серпня після запуску з космодрому Байконур у Казахстані вантажний корабель “Прогрес М-12М” вперше за більш ніж 30-річну історію не зумів вийти на розрахункову орбіту. Очевидці розказували, що вибух від падіння “Прогресу” було чутно на відстані понад 100 кілометрів. Як з’ясували фахівці “Роскосмосу”, причиною позаштатної роботи двигунів третього щабля ракети-носія, що виводила “Прогрес” на орбіту, став збій газогенератора. Про неполадки при запуску “Прогресу” стало відомо на 325-й хвилині польоту, коли не від’єднався третій щабель. Через аварію “Прогресу”, що повинен був доставити на Міжнародну космічну станцію їжу, воду й запаси кисню, було перенесено повернення на Землю членів інтернаціональної експедиції на МКС. Фрагменти російської космічної вантажівки впали в Чойському районі Республіки Алтай. На щастя, при цьому ніхто не постраждав.
Цікаво, що під час пошуків решток знищеного “Прогресу” російські рятувальники виявили абсолютно несподівану знахідку. Було виявлено гвинт і шматки кабіни гелікоптера Мі-2, що розбився в Алтайських горах ще далекого 1977-го. З яких причин уламки раніше не були вивезені з місця аварії, незрозуміло. Так само ніхто не може повідомити бодай якісь подробиці авіакатастрофи більш ніж тридцятирічної давнини.