Анатолій Гриценко, голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони, лідер партії “Громадянська позиція”, про загрози для України, корупцію, невикористані можливості та про те, чого має боятися влада

Високий рівень безробіття та низькі соціальні стандарти, зокрема в медицині, – нині є головними внутрішніми загрози для України. “Позбавляючи українців робочих місць, уряд не дає їм жодної перспективи виживання. А щоб людям жилося краще, перше, з чого потрібно починати, – створювати робочі місця”, – зазначив “Пошті” Анатолій Гриценко, голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони, голова партії “Громадянська позиція”, перебуваючи у Львові. Окрім цього, нардеп зауважив, що у придворних політологів є план перенести парламентські вибори з 2012 року на 2015-й. “Але я певен, що це їм не вдасться зробити. Як депутат я б не хотів, щоб таким шляхом хтось продовжував термін мого перебування у ВРУ,  замість п’яти вісім років. Парламентські вибори будуть у жовтні 2012-го”, – сказав Анатолій Гриценко. 

Болючі українські загрози

– Пане Анатолію, які, на Вашу думку, сьогодні є внутрішні та зовнішні загрози для національної безпеки України? Які з них актуальніші?
– Внутрішні, звісно. По-перше, нині в країні надто високий рівень безробіття (майже 30%, а не 3%, як каже уряд), який фактично пригноблює українців. По-друге, низькі соціальні стандарти, передусім у медицині. Так, якщо в столиці чи обласному центрі ще можна дати раду своєму здоров’ю, то люди, які мешкають у невеликих містах та віддалених селах, не мають навіть можливості скористатися невідкладною допомогою! Громадяни сплачують податки, але медичні послуги їм надають абсолютно нерівномірно, особ­ливо несприятлива ситуація у селах.
Практично в усіх областях читаю лекції, де традиційно звертаюся: “Підніміть руки ті, хто вірить, що після закінчення вишу ви отримаєте гарантоване робоче місце за фахом”. Піднятих рук – нуль… Оце і є внутрішня загроза нацбезпеці. Розповідаю студентам, що в СРСР колись після вишу змушували відпрацювати
3 – 5 років за фахом. Кажу, що тоді у Кримінальному кодексі навіть була стаття за неробство. Спочатку того, хто не працював, затримували і попереджали, згодом він мав 15 діб адмінарешту і, скажімо, підмітав вулиці, а потім саджали за ґрати... Нині ж українці шукають своє щастя скрізь: від Іспанії, Португалії аж до Сибіру….
– Особливо це питання актуальне на Західній Україні, зокрема на Львівщині.
– Ця проблема є актуальною для всієї України.
– А Ви особисто вірите, що можна зупинити трудову міграцію українців за кордон ?
– Це можна припинити досить легко, але не адміністративними шляхами, а заохоченнями. Найголовніше – створення робочих місць. Чи робить це команда Януковича? Ні, навпаки, люди втрачають роботу… У Львові нині бачу кращі дороги. Запитую, хто будує? У відповідь чую, що турки. Це наші робочі місця, які віддали іншим… Янукович та Азаров їдуть у Китай – приїздять щасливі, бо підписали кредити з цією державою під гарантії уряду. А це означає, що ці гроші нам з вами треба буде віддавати, бо вони лягають у видаткову частину бюджету. І, по друге, це ще й пов’язані кредити, себто  будуть китайські матеріали, технології, працівники. Ми віддаємо свої робочі місця! Я не хочу тих кредитів із Китаю. Якби звідтіля прийшли приватні інвестиції, я б аплодував.
І ще. Треба зупинити потік контрабанди, бо це сот­ні мільярдів на рік. Контрабанда “вбиває” робочі місця в Україні. Певен: боротьба з контрабандою та корупцією починається з першого крісла країни або ж не починається. Чи важко це робити? Ні! Президент Грузії Саакашвілі поставив завдання – здолати корупцію на митниці та в поліції, зокрема в ДАІ. Він це поборов. У Тбілісі висить плакат: “У нас хабарів не беруть. За хабар – 7 років”. І у нас це можна зробити, якщо буде політична воля перших осіб держави, моральність та відповідальність! 

Зовнішня небезпека №1

– Які ж маємо зовнішні загрози для національної безпеки держави?
– Зовнішня загроза №1 – жорстка позиція Росії, для якої 1 – 1,5 року є останнім шансом зламати Україну через коліно і фактично втягти у свою сферу впливу… Тим часом зараз абсолютно реальною для України є перспектива завершити переговори з укладання Угоди про асоціацію та Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Зараз на це працює вся державна машина України. І на це мають працювати, як би це дивно не звучало від мене, опозиціонера, – вся опозиція та суспільство. Президент і прем’єр будуть інші, але стратегічна перспектива – рух до Європи – завдання №1 для України!
Я впевнений на 100%, що Янукович не хоче йти у Митний союз. Олігархи не хочуть йти у Митний союз. Мотивація у них не така, як у мене чи у вас. Я хочу йти до Європи, аби українці жили за європейськими стандартами… Загалом понад 60% українців за вступ до ЄС, в парламенті – понад 400 голосів (окрім комуністів) за законопроекти, які спрямовані на рух до Європи. Янукович та олігархи зі своїх міркувань не хочуть до Кремля. Значить, треба цей шанс використати.
Цілком зрозуміло, чому Росія тисне і буде тиснути. Адже її турбує, що більшість українців – за рух до Європи, на відміну від НАТО, яке розділяло суспільство. У парламенті – також переважна більшість – за європейський напрям. Росія розуміє, якщо Україна підпише Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, то поставиться жирний хрест на всіх розмовах про Митний союз. А без України Росія не відтворить себе у статусі супердержави. Отож, для Росії це останній рубіж. Буде страшний тиск, який Україні треба витримати.
– Чи можна з Росією нормально співпрацювати?
– Можна, але не треба обманювати себе і Росію. Треба чітко сказати, що у Митний союз ми не підемо, а будуватимемо рівноправні, взаємовигідні відносини з Росією. А для цього треба не жити 50-ми роками минулого століття, а будувати сучасні енергоощадні підприємства, які виробляють сучасну продукцію… Російський газ нам не потрібен взагалі. У нас надлишок енергетичних ресурсів, яких немає у більшості країн Європи. Це сланцевий газ, потужні річки (гідроенергетика), власний газ…
– Чому, маючи такі колосальні багатства, їх, на Вашу думку, не використовують?!
– Бо на газі відбулися практично всі олігархи, які на цьому заробляють і  зацікавлені, щоб в Україну ввозили якомога більше російського газу. Цей газ потрібен власникам хімічних та металургійних підприємств. Пересічним українцям достатньо внутрішнього газу. Чому це глава уряду чи президент  проводять переговори, якою буде ціна на російський газ для олігархів?!

Корупційний шабаш

– Прошу сказати, наскільки реальною та ефективною є нині боротьба в країні з корупцією та хабарництвом? Чи це радше фікція? Зрештою, самі українці мають перестати давати хабарі…
– Корупція вже стала раковим метастазом. Наприкінці червня побував на міжнародній конференції у Тегерані, де дізнався, що через низький рівень кваліфікації лікарів, яких готують в українських вишах, і високий рівень корупції Іран більше не визнає дипломи медичних вишів України і не надає права лікарської практики своїм громадянам, які навчалися у нас. Таке рішення Ірану – це дуже тривожний сигнал… Там уже не довіряють медикам, які отримали освіту в Україні, лікувати іранців. Але ж ці фахівці лікують українців! Так, залік у нас коштує від 300 до 500 доларів, іспит – 1 – 1,5 тисячі доларів. Корупція пронизала навчання у вишах повністю.
Певен: боротися з корупцією знизу неефективно, боротися можна лише згори. Такого шабашу корупції немає в країнах Прибалтики, Грузії. Через корупцію до нас не хочуть іти іноземні інвестори, люди не вірять у державні інституції. Боротися з корупцією можна лише за одним принципом із першого кабінету країни: “Роби, як я”. Якщо ж звучить інше: “Роби , як я сказав, а я живу, як хочу, маючи царські маєтки”, тоді нічого не вийде. 

Невикористані можливості

– Цього року святкуємо 20-річчя незалежності України. Чим, на Вашу думку, можемо найбільше гордитися і чого соромитися? Які здобутки України за ці роки?
– По-перше – ми залишилися самостійною державою. По-друге, нам  вдалося, за винятком окремих мікроконфліктних подій, уникнути сценаріїв Балканських країн, де були криваві воєнні зіткнення на міжетнічній чи міжконфесійній основі. Це плюс. Нас визнали самостійною державою. Що стосується решти, то, мабуть, усе це належить якщо не до втрат, то до категорії невикористаних можливостей. ми нічого нового і путнього не збудували за 20 років незалежності, хіба що окремі об’єкти до Євро-2012, і  ті за бюджетний кошт. Ми доїдаємо, а часом знищуємо те, що збудували наші діди й батьки у повоєнний час…
–  Ба більше, кадри масово втрачаємо – молодь, отримавши освіту, все частіше виїздить подалі з України….
– Не лише молодь. Скажімо, заводи мають замовлення, а немає кому працювати. Є колосальний брак робітничих професій! На жаль, чимало вчених, на яких немає запитів тут, шукають щастя за кордоном… Окрім цього, наш уряд ніяк не може знайти кошти на будівництво власного корабля класу корвет. А наші конструктори розробляють обриси цього корабля та технічні завдання і проекти для Туреччини й інших країн. І там їх будують швидше, ніж у нас. Це прикро.  

Сила не розуму, а правоохоронних органів

– Нині чимало країн, зокрема Греція, поринули в потужні акції протесту. На Вашу думку, чи реальний схожий сценарій подій в Україні? Чи вийдуть наші громадяни на вулиці?
– Майдан уже не повториться. Це була унікальна ситуація, яку, на жаль, сплюндрували. Але відповідальність має прізвище… Зараз люди пригнічені, розчаровані, зокрема і в опозиції. Кількасот людей на акції протесту можуть вийти, сотні тисяч – ні. З одного боку, не вірять, що щось можуть змінити, бо влада демонструє свою силу – не силу розуму чи розв’язання проблем, а силу правоохоронних органів. Люди бояться.
Коли будуть вибори, то страх зникатиме, громадяни побачать можливість, як у 2004-му, – обрати когось іншого. Тобто, будуть зростати протестні настрої, які вихлюпнуться на вулиці. З іншого боку, якби влада аналізувала ситуацію глибоко, то вона боялася б іншого, – абсолютно неконтрольованого сплеску активності і протестних настроїв. Стукаю по дереву сто разів – я не знаю, де воно може прорвати…
Коли мажори гасають на машинах, які коштують по мільйону доларів, на шаленій швидкості й убивають людей, терпець може урватися. Потім абсолютно безкарно вони уникають відповідальності… Не дай Боже, такий горе-водій уб’є вагітну, яка виявиться кримською татаркою, то людей  сколихне так, що ніяка міліція їх не зупинить. Гляньмо на Туніс, де підприємець підпалив себе. Там розгорілася така революція, яка знесла всю владу… Лівія, Судан, Йорданія...
Це вже не буде той Майдан – гордий, спокійний, упевнений у собі, з усмішкою. Це вже буде щось зле, яке буде ламати, підпалювати, бити… Оцього влада має боятися і не допускати такої ситуації. Бо зараз вона, коли безкарно розкрадає, а людей залишає з їх інтересами наодинці, збільшує прірву між собою і громадянами. І тільки це вийде за критичну межу, то може вибухнути, де завгодно.

ДОВІДКА

“Я б хотів, щоб Львів біaуки або потім використовував ці ролики як свої рекламні під час виборчої кампанії в Україні чи Росії. Хочу побажати, аби львів’янам вистачило мудрості, твердості та впевненості, європейськості толерантності. Загалом у Львові досить міцні європейські традиції, тут є дух свободолюбства, сприйняття різних націй та релігій”, – сказав Анатолій Гриценко.