Парламентарі зволікають із передачею законопроекту на підпис президенту, відтак голосування за нього може стати нелегітимним

У четвер віце-спікер парламенту Микола Томенко повідомив, що закон про пенсійну реформу досі не відправлено на підпис главі держави. При цьому він наголосив, що невдовзі вичерпується граничний термін цієї процедури. Миколи Томенко при цьому послався на регламент Верховної Ради, який встановлює чіткі (термінологічні) межі проходження законів нетрями парламенту.
Відповідно до статті 130 Закону “Про регламент Верховної Ради”, текст прийнятого парламентом закону не пізніше ніж за десять днів має пройти процедуру оформлення у головному комітеті, отримавши візу голови та керівника секретаріату цього комітету, а також схвалення керівника юридичного підрозділу та керівника підрозділу, на який покладено функції оформлення текстів перед підписом голови ВР. Уся ця процедура, яка, нагадаємо, здійснюється упродовж десяти днів, завершується передачею на підпис спікеру парламенту – у нашому випадку Володимиру Литвину. До того ж, якщо стосовно тексту на цьому етапі є зауваження, вони прикріп­люються додатково – для вивчення головою Верховної Ради.
Наступний крок – робота Литвина, який не раніше ніж через два і не пізніше ніж через п’ять днів із дня отримання закону, підписує отриманий акт, відправляючи його далі в Адміністрацію президента. Тобто, увесь термін проходження проголосованого документа сягає максимум 15 днів. У регламенті парламенту прописано, що порушення цієї процедури спричиняє відповідний наслідок – скасування результатів голосування. Тепер згадаємо, що законопроект “Про заходи із законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи” був проголосований 8 липня, до того ж сумнівною процедурою – депутатів у залі ВР було небагато, відтак використовували картки колег. Тобто керівництво парламенту закон про пенсійну реформу мало б передати на підпис уже тепер. Якщо цього не станеться, то, згідно із процедурою, депутати мали б ще раз за нього голосувати, але станеться це не раніше вересня – наступна сесія Верховної Ради розпоч­неться шостого вересня, до того часу парламентарі відпочиватимуть.
З іншого боку, порушення регламенту – поширена практика народних депутатів (починаючи, до речі, зі створення у нелегітимний спосіб коаліції, яка тепер стала просто більшістю), а тому сподіватися на описану процедуру особливо не варто. Як, утім, і на обіцяний опозиціонерами активний спосіб спротиву – подання звернення до Конституційного Суду України. Нагадаємо, одразу наступного дня після голосування за реформу депутати пообіцяли звернутися до КСУ, вказуючи, що кількість депутатів у залі не відповідала кількості карток, якими пенсійній реформі дали життя.