З огляду на повені улітку 2008 року та спеку в 2009 – 2010 роках, в Україні почали мізкувати над підготовкою до глобальних змін клімату. Відтак восени Кабмін планує презентувати першу версію Національного плану дій із адаптації до таких змін. Доручили підготовку документа Держ­агентству екологічних інвестицій при Кабміні, саме тут нині збирають науковців та фахівців, які б допомогли детальніше передбачити, чого слід чекати від стрибків ртутного стовпчика.
– Ми залучаємо до спів­праці міністерства, органи місцевої влади, науково-експертні інститути, зокрема галузеві. Перед нами поставлено завдання – скласти “План адаптації”. Потім він буде узгоджений з Мінфіном та Мін’юстом. По суті, у ньому буде прописано те, що слід врахувати поточні та прогнозовані зміни клімату, можливі наслідки для всіх економічних секторів. Наприклад, енергетики. Доведеться замислитися над тим, як ефективніше охолоджувати АЕС у спекотні літні місяці. Також треба брати до уваги те, що споживання електроенергії влітку через працюючі кондиціонери практично таке саме, як і взимку, – розповіла “Пошті” Ілона Заєць, головний спеціаліст із питань зв’язків із громадськістю та ЗМІ Держагентства екологічних інвестицій.
За словами Ніколаса Денісова, координатора міжнародної ініціативи “Навколишнє середовище та безпека” у Східній Європі (ЮНЕП, Женева), впродовж кількох десятків наступних років на Україну чекають суттєві зміни клімату.
– Згідно з висновками науковців, у деяких річках слід очікувати підвищення рівня води. Тому українським ГЕС треба бути готовими до того, що рівень води, до якого вони звикли, може суттєво змінитися. Що ж до підвищення температури, то за рахунок цього зросте  урожай, але його якість погіршиться. Нині працюємо над тим, аби зібрати всі можливі дані та прогнози щодо зміни клімату в Східній Європі, – розповів “Пош­ті” Ніколас Денісов.  
За словами екологів із Держагентства, найімовірніше, у плані пропишуть і рекомендації для аграріїв – яким сортам овочів і злаків віддавати перевагу, а від яких утриматися. Наприклад, чи є сенс перейти на вирощування більш пізніх сортів пшениці. Що ж стосується овочів, то потрібно серйозно розглядати таку вигоду від потепління клімату, як можливість збору двох урожаїв у році (наприклад, капусти, гороху, моркви тощо). Що ж до практичного застосування “Плану”, то у Держагентстві запевняють, що на першому етапі документ матиме рамковий характер та міститиме організаційні заходи, а також ті, що спрямовані на створення передумов для розбудови та подальшої імплементації адаптаційних заходів.
Нагадаємо, що це не перша потуга України в боротьбі зі зміною клімату. Кілька років тому держава, згідно з умовами Кіотського протоколу, розпочала торгівлю квотами на викиди вуглекислого газу. Та, незважаючи на умови договору, кошти від продажу так і не вклали в поліпшення стану довкілля, тож досі з’ясовують, на що власне їх витратили…