Міністр із надзвичайних ситуацій України Віктор Балога звернувся до керівництва областей, які найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, з пропозицією невідкладно розпочати заходи з проведення дозиметричної паспортизації, повідомляє прес-служба МНС. Відповідні листи скеровано головам Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської облдержадміністрацій.
У документах наголошується, що МНС, виконуючи указ президента України “Про заходи, пов’язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи” в частині перегляду меж зон радіоактивного забруднення, розподіляє бюджетні призначення на здійснення в регіонах заходів із дозиметричної паспортизації населених пунктів, забруднених унаслідок аварії на ЧАЕС, за бюджетною програмою “Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” за 2011 рік.
У роботах із дозиметричної паспортизації мають бути задіяні організації, установи, підприємства, які мають свідоцтва про атестацію аналітичних підрозділів (лабораторій, відділів, підприємств тощо) на право здійснювати вимірювання з визначення вмісту радіонуклідів. Ці свідоцтва мають видати державні органи метрології та стандартизації, і діятимуть вони  протягом періоду проведення робіт із дозиметричної паспортизації.
“Беручи до уваги стислі терміни проведення дозпаспортизації та сезонний характер її проведення, МНС вважає за необхідне невідкладно розпочати заходи з проведення дозиметричної паспортизації”, – зазначено в повідомленні.
Раніше голова Держ­агентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша заявив, що Україна до 2012 року виконає дозиметричну паспортизацію 4-ї забрудненої аварією на ЧАЕС зони.
Судячи з коментарів фахівців, потреба у проведенні дозиметричної паспортизації є. Так, у квітні – на 25-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС – часопис “Сегодня” наводив думку Ореста Фурдичка, директора Інституту агроекології та економіки природокористування, який заявив, що особливу небезпеку становить випас худоби та вирощування гусей і качок на забруднених землях, тому що в молоці та м’ясі вміст стронцію виходить на порядок вищий, ніж у траві. Потім молоко п’ють люди, перш за все діти, що підриває їхнє здоров’я: стронцій накопичується у кістках, радіація б’є по внутрішніх органах. “Лабораторії на ринках виявляють все більше м’яса свиней з радіацією вище норми – селяни їх годують “брудними” картоплею та буряками. Для очищення землі від радіонуклідів необхідно вносити вапняні матеріали, це дозволяє втричі зменшити радіацію в овочах та зерні”, – каже Орест Фурдичко.
За деякими даними, влада України протягом 25 років витратила на подолання наслідків аварії на ЧАЕС більш як 12 мільярдів доларів. Але є ще й непрямі збитки, яких країна зазнає щороку. Наприклад, за офіційними даними, сьогодні з користування вилучено 180 тисяч гектарів орних земель і 157 тисяч гектарів лісу. За різними даними, втрати від цього оцінюються в 1,5-2 мільярди доларів щорічно.
Україні доведеться розщедрюватися і далі. Тільки на підтримку належного стану безпеки ЧАЕС та здійснення заходів щодо виведення її з експлуатації витрачається близько 600 мільйонів доларів на рік. Крім того, держава повинна здійснювати виплати тим, хто жив і працював на територіях, віднесених до зон радіоактивного забруднення. Для цього потрібно ще близько 3,5 мільярда доларів щорічно.