Найбільшою жертвою війни стає правда, сказав якось один з американських політиків. Універсальність цієї тези годі спростувати.  У сьогоднішньому російсько-грузинському військовому конфлікті правда про те, хто спровокував конфлікт і хто винен у розв'язанні війни, вже нікого не цікавить.  Європейським та американським політикам значно  важливіше зрозуміти, як саме тепер "переформатувався" світ і хто яку роль відіграватиме у новому світовому порядку. 

Днями до найбільшого  польського  видання  - "Газети Виборчої" - на запрошення редакції завітав посол  Росії в Польщі Владімір Грінін. У своєму виступі амбасадор жодним словом не вийшов за рамки  офіційної кремлівської позиції, а у висловлюваннях дозволяв собі досить розлогі філософські відступи на зразок "чому Америці можна, а нам ні?" та "ніхто у нашому домі не буде вчити нас демократії". А все ж під час зустрічі з журналістами пролунало кілька нових месиджів, на які варто звернути увагу як польським, так і україн­ським політикам.

Владімір  Грінін запевнив, що міністр закордонних справ Росії Сєргій Лавров, незважаючи ні на що (тобто на встановлення системи ПРО на території Польщі), все-таки прийняв запрошення польської сторони і незабаром здійснить до цієї країни офіційний візит. Відтак можна сподіватися, що  розвиток потенційного конфлікту між Росією і Польщею  через присутність американських систем у Польщі, можливо, буде частково зупинено в часі. Водночас посол опосередковано зауважив, що  реакція на  таке рішення Польщі (встановлення ПРО  - "Пошта")  з російської сторони буде обов'язково.

Другим важливим моментом у виступі пана Грініна стала заява про максимальну готовність  до співпраці з Європою.  "Ми чудово розуміємо, що в такій взаємодії  йдеться не тільки про сировину, а й наукові проекти", - зауважив посол.

"Ви щодня пишете про те, чи варто боятися Росію і як ізолювати  себе від її потенційної агресії,   - звернувся пан Грінін до журналістів. - Але чому ви повинні нас боятися? Тому, що ми можемо закрити кран з газом і нафтою? Але за сорок років нашої співпраці хіба ми зробили хоч раз щось таке? Ні. Наша співпраця є злагодженою, ви  платите - ми постачаємо. Це не те що Україна. Там ми ще будемо розбиратися, як нам поводити себе з українцями, які відмовляються  платити за використану сировину,  - заявив амбасадор. - Водночас, якщо ж  Захід усе-таки вирішить  нас  ізолювати, ми візьмемо це до уваги".

Журналісти зацікавилися, чим незалежність  Абхазії і Осетії більш виправдана, ніж незалежність Чечні. На що пан Грінін сказав, що  ці випадки не варто порівнювати, оскільки незалежності у Чечні хотіла просто "невелика група екстремістів". А на процитовану з "Коммерсанта" репліку президента Абхазії Кокойти   про те, що тепер грузинські села будуть зрівняні з землею, пан посол відповів, що особисто не чув такого висловлювання, але можливо, що такі "поодинокі випадки" справді траплялися. Ну і, звичайно, війна у Грузії, за словами посла,  розпочалася на захист російських громадян, адже "головною ціллю російської зовнішньої і внутрішньої політики є добробут росіян". 

Зважаючи на все, кількаденною війною у маленькій Грузії Росія розв'язала стратегічну війну у західному світі. Європа, яка сама переживає кризу,  мусить зберегти обличчя - засвідчити стабільну відданість декларованим принципам, а водночас не ізолюватися від Росії, бо така ізоляція паралізує функціональні взаємодії "триполісного" світу. Складне рішення для Заходу, але не для Росії. Власні  пріоритети вона  визначила з цифровою точністю.

Варшава - Львів