Депутати намагаються монополізувати експорт сільськогосподарської продукції

Парламентарі та урядовці взялися за “оптимізацію” вітчизняного агропромислового комплексу. Дві останні законодавчі ініціативи депутатського корпусу та заяви прем’єр-міністра щодо перипетій навколо підписання угоди про ЗВТ із ЄС переконують, що роль держави на ринку сільськогосподарської продукції суттєво зростатиме.

Дві ініціативи з одним наміром

Основні дискусії тут точаться на двох майданчиках. Перша – два законопроекти парламентарів. Друга – перманентне “завершення” укладання угоди про зону вільної торгівлі та “захист прав аграріїв на ринках Європи”. Законопроектом №8053 “Про державну підтримку сільського господарства України” (автори – чотири різнофракційні депутати) пропонують монополізувати експорт сільськогосподарської продукції, що входить до переліку продуктів цінового регулювання.

“Експорт об’єктів державного цінового регулювання здійснюється виключно сільськогосподарськими товаровиробниками таких об’єктів у обсягах власного виробництва та Державним агентом із забезпечення експорту об’єктів державного цінового регулювання”, – сказано в ініціативі політиків. Важливо, що перелік тих аграріїв, які матимуть змогу експортувати свою продукцію, встановлюватиметься Кабміном за результатами щорічного моніторингу аграрного ринку. Згаданий агент, як пояснюють парламентарі, визначатиметься тим же урядом “на конкурсних засадах”.

Критика на ці новели лунає і до сьо­годні. Навіть профільний комітет ВРУ в середині лютого вирішив не підтримувати проекту закону. Щоправда, цей же комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив підтримати інший, ще більш неоднозначний, проект змін до Закону “Про зерно та ринок зерна в Україні” (щодо експорту зерна за зовнішньоекономічними договорами), текст якого нещодавно зареєстровано у парламенті. За інформацією dt.ua, законопроект уже минулого вівторка розглядали на засіданні комітету. Обґрунтування доцільності прийняття цього документа таке ж, як і пояснення необхідності прийняття змін до Закону “Про державну підтримку сільського господарства України”: його прийняття начебто дозволить розв’язати проблеми, що стоять на заваді розвитку вітчизняного АПК. Обидва проекти закону мають одну чітку ціль – збільшити роль держави на ринку с/г-продукції, зокрема, в експорті зерна.

Найкращий захист – свобода

Як такі наміри поєднуються із удосконаленням ринкової економіки, в уряді не пояснюють, натомість говорять про захист вітчизняного аграрія. Щоправда, збільшення ролі держави, схоже, поділяють лише в уряді та парламенті. Аграрії ж самі ладні відстоювати свої права, якщо, звісно, держава не шкодитиме “допомогою” та підтримкою.

Про ще один нюанс збільшення ролі держави на сільськогосподарському ринку розповів “Пошті” аграрій Валерій Власюк. На його думку, існує небезпека, що світові зернотрейдери внаслідок таких кроків уряду підуть із вітчизняного ринку. “Зараз світові зернотрейдери дають аванс по форвардних контрактах. Це дуже вигідно, оскільки не всі можуть взяти кредит. А коли ці трейдери підуть по “форварду”, працюватиме держава, тобто вона працюватиме за заниженими цінами”, – розповів Валерій Власюк.  Зміни ж, які ініціюють сьогодні, на думку аграрія, призведуть до того, що держава монополізує ринок і ставитиме ту ціну, яка буде вигідна їй.

Інтеграція на ринок супроти інтеграції до ЄС

Ще один незрозумілий момент – перемовини у межах укладання зони про вільну торгівлю із Євроунією. Учора прем’єр-міністр Микола Азаров розповідав про необхідність “переломити ситуацію”, за якої нас не пускають на зовнішні ринки. “Рекордне зростання світових цін на продукцію сільського господарства й дефіцит продовольства у світі, який буде тільки збільшуватися, дають Україні унікальний шанс сповна використовувати свій аграрний потенціал”, – сказав прем’єр, відкриваючи засідання уряду.

Однак цей шанс дасть змогу отримати й величезні прибутки, тому зрозумілим є намагання захопити процес експорту продукції у свої руки. Законодавчі ініціативи, які мають унормувати бажання Кабміну, як відзначають експерти, суперечать і принципам Світової організації торгівлі, і правилам ЄС. Їх критику нещодавно висловлювали у американському та французькому дипломатичних представництвах, а також у Американській торговій палаті (неурядова неприбуткова бізнес-організація, що відстоює права міжнародних інвесторів в Україні).

У АТП вважають, що прийняття запропонованих у законопроекті №8053 змін може призвести до економічної ізоляції України. Наразі ж цей законопроект, як і його “колега” №8163, є своєрідним лакмусовим папірцем – на основі того, як далі розвиватиметься історія цих документів, зможемо виснувати й справжню мету урядовців та депутатів.