Якщо проблеми педагогів не розв’яжуть найближчим часом, вони можуть розпочати вуличні акції протесту

Досвід відстоювати свої права через страйк в освітян є. Але освітяни 2011-го далеко не ті, що були у 2000-му, переконаний голова Вільної профспілки освіти і науки Львівщини Андрій Соколов. Нині педагоги знають, як відстоювати свої права, їм не затулиш рота і вони не подарують своїх грошей!

Освіті Львова не додали майже 54 млн грн

Критична ситуація в освіті склалася через недофінансування. І хоч держбюджет України-2011 не менший, ніж бюджет у попередні роки, недофінансованою залишилася гуманітарна сфера – освіта, охорона здоров’я, культура. Так, цьогоріч освітня галузь Львова недоотримала з бюджету близько 54 млн грн. Із необхідних 542 млн грн Кабінет Міністрів передбачив на освіту міста 488 млн грн. Затверджуючи міський бюджет на цей рік, Львівська міська рада не в повному обсязі передбачила видатки на заробітну плату педагогам.

Тож у школах і дитсадках може розпочатися  тотальна економія: вони вже найближчим часом можуть залишитися без низки доплат, передбачених законодавством. Скажімо, учителям не зможуть доплачувати за заміну уроків, скоротять кількість годин, зменшать кількість груп продовженого дня або “попросять” піти у відпустку за власний рахунок. Про такі невтішні перспективи для освітян учора розповіли начальник відділу освіти Залізничної райадміністрації Львова Роман Вороняк та голова Вільної профспілки освіти і науки Львівщини Андрій Соколов.

Чому виникла така ситуація? Як розповів Роман Вороняк, цьогоріч, як ніколи, в держбюджеті України на освіту передбачено на 3 млрд грн менше. Тому й освіта Львова недоотримала майже 54 млн грн. “Упродовж десяти років Мінфін керується формулою з розрахунку вартості навчання одного учня на рік, – каже Роман Вороняк. – За його розрахунками, нині вартість навчання учня становить 6043 грн, дошкільняти – 6340 грн. Дана формула застаріла. Років 5-6 тому вона також була, але тоді передбачала нормативне фінансування за фактом кількості дітей, які є. Цього року формула передбачила тільки фінансування кількості учнів станом на 1.01.2010 року. Але упродовж року відкриваються додаткові групи в дошкільних закладах, відкриватимуться нові дитячі садочки тощо. Скажімо, лише в Залізничному районі міста не враховано 500 дітей. Якщо помножити на 6043 грн, то побачимо, що на дошкільну освіту лише одного району не додано понад 3 млн грн. Не кажучи вже про школу”.

Унаслідок попередніх реформ у нас дуже маленькі десяті класи. Але цього року десятих класів буде значно більше. Буде більше й першокласників. Та цього не взяли до уваги. Це суттєвий прорахунок Міністерства фінансів. І ця проблема стосується не тільки Львова, а всієї України. “Я розмовляв зі заступником голови комітету Верховної Ради з питань бюджету, – продовжує освітянин Вороняк. – Він погодився, що вони недофінансували освіту, охорону здоров’я, культуру. Але пообіцяв, що бюджет переглянуть за півроку і кошти надійдуть. Але, якщо не виконується бюджет загалом у державі, в місті, то розраховувати на гроші важко, бо, згідно зі законом, бюджет можна переглядати, якщо він буде перевиконаний на 15%. Хіба є гарантія того, що Львів перевиконає бюджет на 15%?”
Нестача коштів відчувається вже. Освітянам виплатили тільки 15-20% авансу, щоправда, 1 березня вчителям обіцяють виплатити повноцінну зарплату.

Зекономити на освітянах, не виплачуючи їм за заміну уроків, скоротивши кількість годин, скасувавши поділ класів під час вивчення української та іноземних мов, змушуючи їх писати заяву на відпустку за власний рахунок тощо, як твердять освітяни,  – протизаконно. Зокрема, у педагогів існує таке поняття, як тарифікація. 1 вересня кожен освітянин ставить підпис навпроти свого тижневого навантаження і пише, що з умовами і оплатою праці згідний. І втрутитися в тарифікацію під час навчального року ніхто не має права. Якщо це буде зроблено, будь-який учи­тель зможе легко довести свою правоту у суді. Точнісінько така сама ситуація і в дошкільній освіті. Не можна змінювати режим перебування дітей у дошкільних закладах тощо.

У Львові, як запевнив Ро­­ман Вороняк, 72% освітян мають неповне тижневе навантаження, тобто мають 12-14 годин, а для повної ставки треба 18. Отже, вони не отримують повну зарплату. На думку Андрія Соколова, у проблемах освітян вин­на не тільки столична влада, а й місцева, яка, приймаючи бюджет, не вжила заходів, аби ситуацію виправити, не провела громадських слухань з цього питання.

Хто може залишитися без роботи?

Друге наболіле питання для освітян – положення про атестацію, яке прийняли  наприкінці 2010 р. Воно створює проблеми багатьом педагогам, бо їм, згідно з цим положенням, доведеться звільнятися з роботи, хоча положення супере­чить Конституції, законам  України. Якщо вчитель, який прийшов працювати у школу у 2001 р., – фізик і має кілька годин математики, то під час атестації йому запишуть, що він не відповідає посаді, яку обіймає, хоч на ній уже пропрацював 10 років.

Виховательці у садочку, яка прийшла після 2001 р. і не має дошкільної освіти, але має іншу, скажімо, вчитель початкових класів, під час атестації також зроблять запис – не відповідає посаді. За попередніми підрахунками, у Львові серед освітян кандидатів на звільнення буде майже 500. “Положення про атестацію входить у конфлікт із низкою законів і чинних нормативних актів. І це положення є підзаконним актом, – каже Андрій Соколов. – Але, на жаль, у нас інструкція і лист чиновника нерідко більше важать, ніж сам закон. Є випадки, коли педагогам пропонують звільнитися за власним бажанням, бо вони, згідно з положенням про атестацію, не відповідають своїй посаді. Закликаю цього не робити. Нехай вам докажуть, що цей пункт положення про атестацію є вищий, ніж закон про загальну середню освіту чи дошкільну освіту. Крім того, як і будь-який новий документ, це положення має пройти апробацію. Має бути виділений певний час, аби проаналізувати його, побачити, що в ньому погане, суперечливе, і тільки тоді робити висновки”.
Олександра Баландюх