Після навчання в Польщі українських студентів запрошують вступати у закордонні виші чи співпрацювати з відомими науковцями

Жага до знань не має кордонів. Це засвідчує молодий науковець, аспірант історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Сергій Козловський, який уже не один рік бере участь у різноманітних міжнародних конференціях та школах. Найближча країна, яка організовує всілякі європейські навчання, – Польща.

За словами Сергія, ще під час навчання в університеті він почав цікавитися різноманітними конференціями в Україні та за її межами. В інтернеті натрапив на інформацію про міжнародну школу з історії, яка працювала при Варшавському університеті. Підготувавши відповідні документи і невдовзі отримавши позитивну відповідь, він потрапив на омріяні курси.

“Уже згодом я дізнався, що при Варшавському університеті діє спеціальна організація східних науковців в галузі історії, філософії, філології та суміжних дисциплін. І вони фактично кожні два місяці організовують школи, в яких збираються науковці із різних сфер, наприклад, історії, мовознавства, географії, генетики, фізики та інших предметів”, – розповів Сергій.

Мета таких шкіл – об’єднати науковців із різних галузей для спільного вивчення та вирішення якоїсь конкретної проблеми. “Нас, істориків, одного разу зводили разом із генетиками, і ми разом вивчали історію розвитку людини за антропологічним зрізом”, – ділиться досвідом аспірант історичної кафедри. На навчання в такі школи прибуває молодь із багатьох східноєвропейських країн. Із України найбільше молодих науковців зі Львова і Києва.

Після закінчення таких шкіл учасники отримують дипломи. Учасники із країн Євросоюзу, що навчаються за Болонським процесом, можуть пред’явити їх у своєму навчальному закладі і викладач на основі цього диплома може поставити залік. Для українських студентів та аспірантів такі школи – лише накопичення досвіду. Хоча дуже часто саме через такі школи  студентів з України запрошують вступати у закордонні виші чи спів­працювати із відомими науковцями. 

Найчастіше школи, конференції, симпозіуми організовує Варшава, хоча, за словами молодого науковця, він уже встиг побувати на конференціях і у Вроцлаві, Гданську, Гдині, Любліні, Кракові. Подати заявку на навчання має право кожен молодий науковець віком до 35 років, це не обов’язково має бути студент чи аспірант. Для цього потрібно написати автобіографію, резюме, подати свої паспортні дані і вказати сферу своїх уподобань.

“Найважливішим моментом для наших учасників є те, що польська сторона завжди забезпечує візовою підтримкою, – ділиться Сергій. – Власне організатори шкіл відсилають лист-запрошення в саме консульство. Окрім цього, копію листа надсилають у ту інституцію, яку представляє учасник”.

Різноманітні наукові школи спонсоруються філантропічними організаціями, які, за словами Сергія, оплачують повне перебування в місті, в тому числі і громадський транспорт, виділяють певну суму на харчування, повертають  кошти, витрачені на дорогу до Варшави чи до інших міст, у яких діє школа.

Проживають молоді науковці у студентських гуртожитках або готелях. Але краще, як каже Сергій, потрапити в гуртожиток, так звану “херу”. Це гуртожиток від Варшавського університету для студентів-іноземців. У ньому панує піднесена інтернаціональна атмосфера.