Львівські гурмани мають ще один ресторанний пункт на околиці міста. У селі Малехів відкрили  ресторан із багатообіцяючою назвою “Status”. Якщо захочете перевірити, чи відповідає ваше уявлення про “статус” тлумаченню ресторану, зазирніть до закладу і скажіть своє “Аве”. За різними тлумаченнями, слово означає або привітання, або прощання. Обирати, вітатися чи прощатися, має самотужки кожен ласун кухні ресторану після трапези.    

Заклад розташований поруч із трасою та бензозаправкою. На рецепшені вас привітають та проведуть до столу. Далі – розпочинається найцікавіше. Просторий зал із кришталевими люстрами з усіх куточків виблискує розкішшю. Інтер’єр закладу, хоч і продуманий у англійському стилі, проте має зайві деталі, як-от: кілька сучасних вітражів на стелі, новорічні гірлянди над шинквасом та ялинкові “дощики” на вікнах.

Слід віддати належне музичному супроводу трапези, у закладі періодично лунають гітарні соло Джо Сатріані, а на вихідні тут обіцяють живу музику. У залі є кілька круглих, квадратних та прямокутних столів, які завжди стоять засервіровані. Один від одного вони відгороджені ширмами з темного дерева, які вам не надто знадобляться – тут рідко буває велелюдно.

Далі час зазирнути у меню. Серед гарячих страв – язик із білими грибами, печінка з телятиною в сметані, кремзлики та жюльєн із білими грибами, який подають у кокотниці – закусочна тарілка з довгою ручкою. Попри копітку працю кухарів остання страва виявилася дещо гіркою, чи то через самі гриби, чи через їх приготування. До них пропонують салат із креветок та авокадо, з телятини та сиром “Моцарелла”, з капусти, зелений салат із копченим вугрем та “Цезара” з лососем, або ж з куркою. Тут заувага є до самого меню, позаяк не усі складники вказані у меню, а на уточнення до офіціантів про інгредієнти вони відповідають: “Все, що написано!” Насправді ж не все, до Цезаря, окрім курки, салату айсберг, бекону під соусом “Цезар”, входить ще й терта морква. Згідно з історією винайдення салату, юний  Цезар із Італії у 1924 році не мав у холодильнику нічого, окрім бекону, яєць, оливкової олії, хліба, соусу та часнику. Поєднавши усі складники в одній тарілці, він поклав початок одного із ключових салатів.

Окрема історія й зі зеленим салатом із копченим вугрем, який готують у ресторані. Окрім звичних складників, тут є кілька інгредієнтів-прибульців, серед яких і кедрові горішки, помідори чері, пармезан.

Далі у меню перші страви – уха по-карпатськи, суп зі шпинату, м’ясна солянка, суп із морепродуктів буйабез – рибний суп характерний для середземноморського узбережжя Франції. Ще одна заувага – суп готують не тільки з морепродуктів (молюски, кальмари, креветки чи краби), як зазначено у меню, але й з риби.

Серед м’ясних наїдків компанійська страва (ковбаса, ребра, запечені овочі, полядвиця), крученики під сливово-грибним соусом, гусяче філе, філе курки під соусом шафран. У ресторані готують і фуа-гру – візитну картку кулінарної пристрасті французів, яка у перекладі означає “жирна печінка”. Насправді печінка не така жирна, як насильно “перегодована”, у Франції є спеціальні ферми, де гусей поступово змушують до їжі. Вони їдять щопівгодини, внаслідок чого печінка збільшується у кілька разів.

Що ж десертів, то у меню пропонують Празький торт, смажене морозиво “Африканський пінгвін”, гарячий шоколадний кекс та Віденський струдель, у склад якого входить шматочок струдля з родзинками та яблуком, кулька морозива та карамельна поливка. На жаль, не завжди вдасться тут випити каву, зокрема, через несправність автомата. А ось гарячий шоколад чи чай – коли забажаєте.

Середній чек на двох обійдеться у 300 гривень.

Руслан Сорочинський,
Мар’яна Вербовська