У Таїланді поліція поставила під сумнів розповідь 57-літнього українського інженера Анатолія Вдовиченка, який стверджує, що його протягом 14 років тримали в рабстві на одній з фабрик Бангкока. Поліцейські встановили, що, хоча паспорт Вдовиченка й зберігався у працедавця, чоловіка не утримували на фабриці насильно.

Він, як і інші робітники, жив у гуртожитку й мав можливість у будь-який час вільно виходити в місто. Також встановлено, що українець сам порушував закон – строк його дозволу на роботу на території Таїланду давно минув. Крім того, у поліції наголошують, що Вдовиченко працював не зовсім безкоштовно – йому платили по 1– 2 тисячі бат (32 – 64 долари США) на тиждень. Однак сам інженер стверджує, що при працевлаштуванні йому обіцяли 30 тисяч бат (977 доларів) на місяць. Розслідування триває.

Анатолій Вдовиченко приїхав працювати на таїландську фабрику кисневого устаткування у 1996 році. У результаті аварії він одержав важкі опіки й не зміг у встановлений строк виїхати додому, тож власник фабрики в усній формі запропонував йому попрацювати довше, ніж передбачалося конт­рактом. Після цього українцю почали затримувати зарплату, а потім відібрали паспорт. Крім того, Вдовиченка почали змушувати виконувати не лише обов’язки інженера, але й роботу маляра, сантехніка та електрика. За словами українця, іноді охоронці лякали його пострілами в повітря, і він був упевнений, що при спробі втечі в нього стрілятимуть на ураження. Йому не давали читати газет й дивитися телевізор.

Лише восени 2010 року Анатолій Вдовиченко попросив якогось бірманського робітника, який звільнявся з фабрики, написати листа одеським родичам. Ті звернулися в українське МЗС та Інтерпол. 11 січня 2011 року співробітники українського консульства звільнили Вдовиченка.