Чому Світовому банку та МВФ вигідно знищити український сегмент банківської системи

Міжнародний валютний фонд та Світовий банк домагаються знищення банків з українським капіталом. Такого висновку можна дійти зі слів президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, який учора завітав до Львова.

“Вигідно знищити український сегмент банківської системи тим, хто не хоче, щоб українська економіка була конкурентоспроможною на світовому ринку, тим, хто хоче, щоб Україна була сировинною країною, хто говорить, що ми з вами не здатні самостійно керувати ресурсами, які нам дала природа. І цим українцям треба допомагати в управлінні ресурсами, особливо треба землі забрати у них. Хто за цим стоїть? Я вже про це публічно заявляв, хоча не є опонентом Світового банку і МВФ, – вони роблять свою справу”, – стверджує Олександр Сугоняко.

За його словами, країною-боржником легко керувати, вона не самостійна, слухняно виконує усі вказівки тих, хто дає їй гроші. Національний банк України таким діям міжнародних валютних структур не протистоїть, а навіть допомагає.

За словами Олександра Сугоняка, “представники іноземних фрагментів банківської системи вже заявляли про те, що в Україні є багато банків, а треба залишити лише 40”. Утім, якщо держава хоче розвивати економіку, то банків має бути багато і їхня мережа має бути розвинутою.

“Якщо ж ми хочемо, аби Україна перетворилася у сировинну державу з землею, яка їй не належить, із корисними копалинами, якими розпоряджаються чужі компанії, банків стільки не потрібно”, – зазначив президент асоціації. У цій ситуації асоціація виступила на захист українських банків.

“Якщо не буде українських банків – не буде української економіки, не буде українських працівників, українських політиків, не буде незалежної Української держави. Нікому не вдасться задушити українські банки. Треба розуміти одну просту річ: що менше робочих місць у країні, то менше населення, бо ми вимираємо”, – вважає Олександр Сугоняко.

Загалом, каже президент АУБ, модель роботи банків із іноземним капіталом в Україні виявилася невдалою і створила масу проблем. Основна вина за це лежить на владі, яка допустила доларизацію в Україні, валютні кредити і необмежену присутність іноземного капіталу в банківській системі. Доля відповідальності за це лежить також і на банках, які занадто активно у 2006-2007 роках надавали кредити населенню у валюті. Утім це не лише проблема українських банків, але світової банківської системи загалом.

Про три фрагменти галузі

Олександр Сугоняко звернув увагу на ще одну проблему в Україні: “В Україні є банківська галузь, а не система. Це означає, що далеко не всі суб’єкти господарювання мають доступ до грошей. Чому? Бо ця галузь фрагментована, і всі три її фрагменти мають різні цілі”.

Перший фрагмент галузі – банки із західним капіталом. Їх місія в Україні – це ритейл та іпотека або кредитування населення на купівлю імпорту. Ці банки не працювали на економіку України, бо кошти, отримані від населення, поверталися назад за кордон.

“Другий фрагмент – російський, який в основному складається із державних російських банків. Ми тут унікальні, бо інші країни не допускають на свою територію чужих державних банків. Зрозуміло, що російські банки мали тут здебільшого не економічні цілі, а політичні. Вони встановили контроль над найбільшим “Промінвестбанком”, який кредитував українську промисловість, бачать, у якому стані є промислові активи, кредитують їх і разом з тим тихенько прибирають їх до рук. Цей фрагмент так само працював на чужу економіку”, – зазначив Олександр Сугоняко. 

Третій фрагмент – українські банки. Це п’ять державних банків і більше 130 банків з приватним капіталом. У відсотковому співвідношенні частка банків із західних капіталом в Україні становить 30%, з російським – 10%, з українським – 60%.

Важкий посткризовий стан

Щодо банківської галузі, то усі її три сегменти нині перебувають у важкому посткризовому становищі. Наприклад, банки із західним капіталом мало кредитуватимуть до 2016 року, російські банки мають не набагато кращий кредитний портфель від західних колег, але, за словами експерта, за ними завжди стоять російські нафтодолари, які прийдуть на допомогу в скрутний момент.

Український фрагмент, а саме державні банки, мають гірший від західних банків кредитний портфель. “А от приватні банки мають хороші показники. Але, як не дивно, саме на ці банки у нас здійснюється наїзд із прагненням знищити їх як суб’єктів банківського ринку. Це проявляється у постанові Національного банку України № 273, яка забороняла банкам, що не мають 120 мільйонів гривень капіталу, позичати кошти у населення”, – стверджує Олександр Сугоняко.

Якщо заборонити банку позичати кошти на ринку, то за який рахунок він буде давати кредити, заробляти кошти і збільшувати капітал? АУБ оскаржив цю постанову в суді, і суд повністю задовольнив позов асоціації, але НБУ готує апеляцію. Олександр Сугоняко повідомив, що спершу сім банків довірили представляти свої інтереси в суді АУБ, але після розмови в НБУ їх залишилося лише два.