Павло Хобзей, начальник Головного управління освіти та науки ЛОДА, про студентські гуртожитки готельного типу, корупцію в освіті, переведення студентів з потерпілих від повені районів на державну форму навчання 

Наближення  першого вересня завжди провокує необхідність не лише зафіксувати кількість нових бібліотек чи шкільних класів, але й глибше переосмислити саму  систему  української освіти. Може, тому  потреба у  прямих діалогах  з людьми, які безпосердньо заангажовані в освітянському процесі, у цей час особливо відчутна. Тож ми запросили до розмови головного освітянина Львівщини.

- До нового навчального року залишилося менше двох тижнів. Цього  року, крім традиційних  клопотів, великих турбот додала і повінь. Чи є на  Львівщині школи, в яких через підтоплення перший дзвоник не пролунає?

- Ні. Школи у нас будують, як і церкви - на підвищеннях. Постраждали 35 закладів освіти, з яких 24 - загальноосвітні школи, школа-інтернат, 9 дошкільних установ та один відпочинковий табір. Але жодна школа не була підтоплена  настільки, щоб потребувала капітального ремонту, а відтак була закритою на місяці. Вересневий дзвінок залунає в усіх школах Львівщини.  Значно більше пошкоджені шкільні приміщення, де розташовані спортзали чи майстерні. Зараз їх реконструюють. Натомість є достатньо проблем з дитсадками. Чотири садки (два у Бориславі, один у  Турці та один у селі Ралівка Самбірського району) нині не працюють. В останньому вже все відновлено, але аналізи води наразі не відповідають нормі.   

- Скільки  загалом аварійних шкіл  на Львівщині?

- Тут важливо розрізняти аварійну школу як будівлю і школу, яка не відповідає санітарним нормам. На Львівщині є лише одна аварійна школа - у селі Верин Миколаївського району. Вона зачинена. Шкіл, які не відповідають нормам, маємо дев'ять. Це або школи, які  були ще навіть мазані з глини, чи  збудовані за Австрії, де в холодні зими температура у приміщеннях  не відповідає нормі. На початок 2005 року таких шкіл було 21. Хоча аварійних окремих будівель (де діти не навчаються) маємо,  звичайно, більше. 

- Відразу після повені уряд постановив про переведення студентів з контрактної форми навчання на державну. Скільки є таких студентів?

- Тут важливо наголосити: переведуть на державну форму  не всіх, хто проживає на окреслених указом Президента територіях,  а лише тих, чиї сім'ї є у реєстрі потерпілих. Після отримання відповідної довідки і написання заяви молоді люди можуть сподіватися на те, що їх переведуть на бюджетні місця. Немає значення, де студент навчається - у Львові чи у Києві. До 20 серпня ми повинні подати  до Києва реєстр таких студентів. 

- У процесі підготовки  до Євро-2012 прийнято рішення про реконструкцію частини гуртожитків. На час футбольного свята вони мали б бути аналогами тризіркових готелей. Скільки грошей виділено на їх реконструкцію і які гуртожитки модернізовуватимуть?

- Виділено близько 100 млн грн, з яких  30 млн  -  на будівництво нового гуртожитку  ЛНУ імені Івана Франка. Крім того, всі вищі навчальні заклади ІІІ - ІV рівнів акредитації,  які підпорядковані МОН, отримають від 4,5 до 12 млн грн, залежно від кошторису, на реконструкцію своїх гуртожитків. На Львівщині  таких буде дев'ять, десятий  - новий гуртожиток ЛНУ. Цього року профінансують лише виготовлення проектно-кошторисної документації нового гуртожитку Франкового університету. Оновлять також і гуртожитки училищ: вищого училища ресторанного бізнесу і туризму та училища на вулиці Кривоноса, а також техні­куму харчової промисловості. Міністерство культури профі­нансує реставрацію  гуртожитку  музичної академії ім. М. Лисенка,  Міністерство молоді та спорту - гуртожиток університету фізичної культури. Усі роботи мають бути завершені  до 2012 року.

- Щоб підвищити суспільний  імідж педагога і втримати  кваліфікованих учителів у школах, уряд задекларував  низку со­ціальних гарантій для вчителів. Наскільки ці наміри реалізувалися на Львівщині?

 - Парадоксом є те, що у нас немає проблеми нестачі педагогів. Ми маємо клопіт із праце­влаштуванням вчителів. Середнє навантаження на вчителя в області  - 13,8 - 14 навчальних годин, а у деяких районах 12 годин на тиждень при нормі 18. З іншого боку, проблема є у збалансованості працевлаштування молодих, енергійних спеціалістів та поважних за віком, досвідчених педагогів, а також тих, хто підпадає під скорочення, а інших засобів до існування не має. Ми не маємо  дефіциту вчителів, але бракує відданих, справжніх педагогів. Із впровадженням ЗНО вимоги до школи значно зросли. І діти, і батьки починають розуміти, що пріоритетом стають знання, а не оцінки.

- Останніми роками в Україні відкрито чимало приватних шкіл і вишів, які дуже часто не дають відповідних знань, а лише штампують дипломи. Чи маєте свій варіант фільтрації такої "освіти"?

- Сьогодні 80 % молоді навчається  у ВНЗ і лише 20 % - на робітничих спеціальностях. Маємо перевиробництво не спе­ціалістів із вищою освітою, а власників дипломів. У одного ВНЗ навіть забрали ліцензію, але через Господарський суд він повернув її. За часів міністра Василя Кременя міністерство видавало багато ліцензій. Тепер реальних механізмів забрати їх нема. Щоб припинити профанацію української освіти треба, на мою думку, зробити два кардинальні кроки. По-перше, незалежне оцінювання знань проводити  вже у 9 класі, з визначенням мінімального відсотка балів, який повинен набрати учень, щоб перейти до десятого класу. Ті, хто визначеної кількості балів не набере, піде навчатися до професійного училища, що зовсім не перекриє йому дорогу до ВНЗ. По-друге, прохідний бал ЗНО потрібно підняти від 124 до 150 з профі­льного предмета. Вже наступного року кожен ВНЗ для  вступу вимагатиме сертифікат Україн­ського центру оцінювання якості освіти мінімум з двох предметів.

- Серед яскравих недоліків цьогорічного незалежного тестування, зокрема, є ситуація з пільговиками....

- Згодний. Траплялися випадки, коли пільговиків було більше, ніж місць. І діти з високим балом навіть не претендували на них. Ми скерували листа до львівських ВНЗ з проханням, щоб до 5 вересня вони надіслали список всіх категорій пільговиків, які мали особливі умови участі в цьогорічній вступній кампанії. У медуніверситеті, до прикладу, було вдвічі більше пільговиків, ніж в усі попередні роки.  Міністр охорони здоров'я Василь Князевич пообіцяв перевірити цю ситуацію. Студентів не відрахують, але лікарі, які видали фальшиві посвідки, будуть покарані. Вищу освіту повинні здобувати ті, хто мають добрі знання, а не пільги. Певний со­ціальний захист ми повинні надати людям, які не бачать чи не можуть самостійно писати. Крім того, Україна наразі й технічно не готова влаштувати відповідні умови складання тестів для осіб з особливими потребами. Тому, такі абітурієнти повинні йти за співбесідою.

- Маємо надію на те, що корупція в освіті поступово буде подолана... 

- Хочу заперечити вашій тезі про те, що наша освіта є коруп­ційною. У цьому контексті можна говорити хіба про хабарництво. Але вчителі сьогодні не мають жодних підстав брати хабарі, бо оцінки із запровадженням ЗНО вже нічого не вирішують. Щодо ВНЗ - питання вступу вирішено. Залишилося врегулювати процес складання сесій. На жаль, маємо  випадки, коли за іспити платять. Проте рідко трапляється так, щоб викладач сам нахабно вимагав хабар.  Вірю, що скоро і з цим буде покінчено. Щодо питання вчительського рекету - з цим ми стикаємося, але ефективно боротися з ним можна тоді, коли батьків­ська громада є активною.