Завершився конкурс “Напиши листа святому Миколаю”, який організували газета “Львівська Пошта” та кондитерська компанія “Яричів”. Щиро дякуємо усім діткам, які активно долучилися до конкурсу! Сьогодні ж, 16 грудня, о 18.00, у ресторані “Прага” (вул. Гнатюка, 8) відбудеться нагородження учасників та переможців конкурсу. Нині “Пошта” друкує листи та малюнки дітей до благодійника, які надійшли на адресу нашої редакції. У наступному номері, тобто, у суботу, 18 грудня, на шпальтах видання надрукуємо другу частину листів та малюнків дітвори.

Добрий вечір, святий Миколаю! Я – учениця школи №99, вчуся на відмінно. Як і всі діти, з нетерпінням чекаю св. Миколая. Адже саме у цю ніч стаються дива, на які діти чекають весь рік. Одні просять здоров’я і щастя своїй родині, інші – шкільне приладдя, цукерки, одяг. Миколай – добрий чарівник і допомагає усім: і дорослим, і дітям. Я хочу, щоб святий Дідусь допоміг у цьому році усім-усім-усім. Щоб усі дітки із дитячих будинків у цей день відчули себе дуже щасливими. Щоб здійснилися їх найпотаємніші мрії і бажання. Щоб на землі був мир, добро перемагало зло. І після приходу Чудотворця щоб усі люди були щасливі від великих до маленьких. Св. Миколаю, бажаю і прошу добра усім людям. Але дещо я все-таки хотіла б попросити у тебе для себе і своєї сім’ї. Для родини я попрошу щастя, злагоди, добробуту. Щоб мої рідні завжди вірили в казку, в чудо, яке відбувається на Миколая, Новий Рік та Різдво Христове. Нехай цей святковий час стане незабутнім кожної людини. Дещо я ще хочу попросити для себе. Я не хочу просити багато подарунків, адже розумію, що Миколай заклопотаний усіма дітьми, та невеличкому подаруночку я була б дуже рада. Я дуже хочу набір для малювання, адже вільний час присвячую образотворчому мистецтву. Тому, Миколаю, я дякую тобі наперед за те, що ти зробиш для моєї сім’ї, інших людей і для мене. Адже я на всі 100% впевнена, що ти виконаєш мої прохання.

Миколаю! Миколаю! Ти прийди до нас із раю!
Подаруй нам прапорці й кольорові олівці,
І здоров’ячко, і щастя, бо всім діткам то придасться.
Діти люблять, діти знають, завжди тебе пам’ятають.
І як знову впаде сніг, то малеча буде скрізь.
Миколаю! Миколаю! Добрий віснику із Раю!
Носиш діточкам гостинці, ті, що ховаються в торбинці.
Уночі, у пізній час, Ти спішиш, летиш до нас!
Цілий рік Тебе чекаю, святий добрий Миколаю!
Щоб почув мої прохання, щирі й добрі побажання!

Цей віршик я написала спеціально до дня св. Миколая. Я б дуже хотіла, щоб Миколай прочитав цей вірш, адже він якраз про нього!
Уляна Клос, 12 років, СШ №99

Дорогий Миколаю! Дуже довго думав, який подарунок мені б хотілося отримати цього року. У  мене є старша сестра,  її звати Ганнуся. Вона каже, що Миколая не буває. А я знаю, що буває. Бо хто ж тоді мені щороку 19 грудня  кладе на стіл то навушники, то спреї іграшки, то повно-повно цукерок? Ганя каже, що то тато або мама клали мені подарунки. Одним оком тоді підглянув і бачив, що ти був одягнений у мамин халат. Але мама мені сказала, що то так спеціально ти одягнув її халат, щоб тато не злякався, що у квартиру заліз чужий дядько. Бо тато міг би його побити. Хочу тебе попросити, щоб ти мені менше цукерків приносив, бо я одного разу був через них у стоматолога. Дорогий святий Миколай! Я знаю, що ти є, і хочу попросити тебе, що коли я буду чемним хлопцем, то ти принесеш мені подарунки. Добре? І татові, і мамі, і моїй сестричці Гані. Дорогий святий Миколаю! Я дуже хочу мати класні ролики. А ще попросити у тебе для мами найдорожчі парфуми у світі, і такі самі принеси Гані, а тату принеси електробритву.

Роман Цапик, 10 років, 5-А клас СШ №82

День св. Миколая – це свято дорослих і малих. Особливо цього свята чекають діти. Цілий рік вони стараються бути чемними, щоб потім отримати гарні подарунки. Я з нетерпінням чекаю цього свята. Найперше хотілося, щоб на це свято усі близькі родичі та друзі були здорові. Також, щоб святий чудотворець у цей вечір приніс усім подарунки. А я би хотіла, щоб св. Миколай подарував мені книгу. Я теж старалася бути чемною. Відомо, що св. Миколай дуже любить дітей. Він творив добро і досі творить. Зараз у світі люди говорять про святого Миколая таке:
“Він – еталон добра і правди,
Він – покровитель всіх сиріт.
Він порятунок шле нам завжди,
Спаса від лиха й всяких бід”.
Я з нетерпінням буду чекати подарунків від св. Миколая.

Олена Лукашева, 11 років, 6-А клас СШ №86

Любий та шановний Миколаю!!! Пишуть тобі батьки маленької Софійки, якій 3 роки 9 місяців. Майже рік тому наша донечка дуже захворіла. Чуйність колективу редакції газети “Львівська пошта” нам дуже допомогла. Користуємося нагодою і щиро дякуємо всім їм, а також лікарям дитячої лікарні на вул. П. Орлика та головному лікарю Дмитру Квіту. Миколаю, не обходь увагою таких добрих та професійних людей! Бажаємо їм достатку та здоров’я!

Олександр та Світлана Лихо

Святий отче Миколаю! Вся моя родина – мама, тато, Дарця, Маркіян і я – Тебе дуже любимо і чекаємо. Напевне, не завжди ми були чемними, вибач нам. Прошу в Тебе для тата новий інструмент для роботи, для мами – багато часу, щоб на все вистачало, для Дарці – багато книжок і диски з її улюбленою музикою, для Маркіяна – журнали-комікси і комп’ютерні ігри, а для мене – книжку Діккенса “Різдвяна казка в прозі”, я її дуже люблю, ляльку Барбі та іграшковий комп’ютер. А всім нам – багато радості й утіхи, мандаринок і цукерок.

Софійка Хворостовська, 7 років, 2 клас СШ №69

Дорогий св. Миколаю! Я знаю, що був не дуже чемний, але я виправлюся, обіцяю! Я цілий рік чекав, коли  настане цей день. Якщо можеш, то принеси мені книгу “6000 цікавих фактів”, журнал “Ангелятко”, гру “Стародавній Рим”. А ще принеси всім добрим діткам подарунки, особливо тим, які не мають тата і мами. Але взагалі я би хотів, щоб діти не лише просили подарунків, а щоб вірили в чудеса! Я хочу написати тобі один вірш. Його написав не я, але він мені дуже подобається.

Миколаю, Миколаю,
Я про тебе пам’ятаю!
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.
Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.
В школі я знання здобуду,
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.
Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Данило Неїжмак, 7 років

Святий Миколаю! Мене звати Устим. Утім Ти це знаєш,  бо Ти – святий. Я дуже люблю мандрувати. Особливо класні для мене подорожі у рідні Карпати, любові до яких мене навчила мама. Але не менш приємна для мене подорожі – це фантастика, тобто мандрівка у майбутнє. Я люблю замислюватись над тим, яким воно буде через двадцять років чи двадцять десятиліть.

…Морозний вечір 18 грудня 2073 р. Лазерно-неонові ліхтарі освітлюють пл. Ринок з її левами і Ратушею. Атомний годинник на ній каже про те, що діти, як і у 2010-му, чекають Твого приходу. У ліжку, як і я зазвичай, маленького ведмедика пригортає хлопчик.  Він і його однокласники вірять у Миколая-чудотворця. Хлоп’я знає: Ти не можеш не прийти, адже Ти – свідчення дива на Землі. А всі діти вірять у дива. Зморене навчанням і чеканням дива, хлоп’я засинає, вдягнувши шолом віртуальної реальності. Цей прилад допоможе вам зустрітися уві сні. Ти зупиняєш свої казкові санчата на Високому Замку, щоб вирушити у пішу мандрівку Львовом. Кладеш на землю важкий, повний подарунків мішок, аж тут з-за гори простягається волохата рука і тягнеться до дарунків.

– Антипку, ми ж домовилися, що ти не заважатимеш мені принаймні у ті роки, сума цифр яких становить 12. Зараз саме так 2+0+7+3=12. Отже, зникни! – суворо наказує Миколай.

– Але ж я Антипко, – скоромовкою каже чортеня, хвацько викручуючись на горі й блимаючи хитрющими очима.

– Наказую: зникни! Мій сьогодні день! – промовляє Миколай.

–Я не перешкоджатиму Тобі у роботі, але ж дозволь мені подивитися на діток і на те, за що Ти їм дарунки роздаватимеш, – не втомлюється хитрувати Антипко.

– Гаразд, – погодився Миколай. Він бо знає, як чекали його діти, скільки листів написали йому на електронні скриньки, в айсікю та інші месенджери. Але найцінніші для нього, безперечно, ті, які йому доставляли Ангелята з підвіконь дитячих домівок.

Так грудневого вечора 2073 року і мандрують Львовом поряд святий Миколай і Антипко. Святий тішиться, що діти вірять у диво, що принаймні напередодні свята стають чемнішими, ввічливішими та стараннішими.  А ще – порівняно з минулим роком, знають більше молитов, частіше ходять до церкви. Вони отримують подарунки: цукерки, мандаринки, квантові телефони, роботизовані ведмедики і машинки зі штучним інтелектом. І святий знає: наступного року вони будуть ще кращими і обов’язково за це знову отримають подарунки. Ось і все. Усіх маленьких львів’ян засипано подарунками. Миколай з Антипком повертаються на Високий Замок. На вулиці Гуцульській Антипко задумливо каже:

– А знаєш, Миколаю, навіть у третій чверті високотехнологічного 21 століття диво існує, добро перемогло зло: діти вірять у Тебе і вміють просити подарунків і бути добрими. Я теж буду старатися стати кращим, можливо, навіть наступного року я менше спокушатиму дітей на злі вчинки.

 Хоча й сам сумнівається, чи дозволить йому його чортяча вдача дотримати слова.

Таким, Миколаю, я бачу Твій прихід у моє рідне місто 2073 р. А зараз для себе прошу традиційні дитячі подарунки: цукерки, ласощі, кольорові олівці й фломастери, кілька енциклопедій та книжок фантастики. Вірю, що Ти обов’язково прийдеш до мене.

Устим Ганус, 11,5 року

Святий отче Миколаю, серденько тобі вручаю.
Наповни його украй, під опіку Богу дай.
Щоб я мужня виростала, зло добром перемагала.
Добре вчилась, щедра була і про Бога не забула.

Допоможи стати в серці перед Богом, щиро помолитись: за татка і за мамусю, за дідуся і бабусю, за сестру і брата, за всеньку родину, за рідну землю, за нашу Україну! Звертаюсь до Тебе і прошу, і дуже сподіваюсь, що виконаєш моє прохання. Дякую.

Елінка Дзьоба

Святий Отче Миколай!!! Мене звати Владислав. Найбільше я хотів би, щоб ти завітав у мою домівку і якщо я заслужив – приніс би мені солодощі та іграшки. А моїй мамі Наталі – творчого натхнення для того, щоб вона й надалі писала вірші бабусі, Вірі – міцного здоров’я й довголіття.

Владислав Крючков, 11 років

Доброго дня, св. Миколаю! Мені 1 січня буде 11 років, і я дуже хочу ляльку Бебі Борн. Це моя мрія. І хоч мене всі вважають уже дорослою, я все одно її хочу. А ще дуже хочу братика. У мене є ще дві сестрички Яна і Уляна. Принеси їм, будь ласка, солодощі й фрукти. Уляні – дитячу косметику, а Яні – гарну книжку з віршами. Вона дуже любить такі книжки. А мамі й татові принеси добрих цукерок. Заздалегідь дякую.

Настя Кубрак, 10 років, 5-А клас СШ №32

Привіт, дорогий Миколаю!
Я з нетерпінням чекаю твого приходу! Дякую тобі за те, що ти даруєш мені радість. Мені цікаво, чому ти не хочеш збудити мене вночі й поговорити зі мною. Я дуже довго не сплю, а ти вмієш дуже тихо підкрадатись до вікна. Думаю, ще тебе побачу. Принеси мені іграшкового маленького єнота і єнотову маму!!!
Олексійко Гнатів,

7 років, 2-й клас Сихівської гімназії 

Святий отче Миколаю! Принеси, будь ласка, моїй сестричці ведмедика, а мамі рукавички, татові шалика, а мені маленьку сумочку! Дякую!
Даруся Баландюх, 3,5 рочка

Слава Ісусу Христу, дорогий Миколаю! Пише до тебе Роман. Я живу в м. Винники, що біля Львова. У мене є чотири сестри: Іванна, Зоряна, Софія, Олеся і дві маленькі племінниці – Софійка і Діана. Св. Миколаю, знаю, що не можна просити багато. Але я прошу тебе, Св. Миколаю, принеси даруночки дітям зі шкіл-інтернатів, прийди до дітей зі сиротинців, до дітей із багатодітних сімей. А ще зроби так, щоб на планеті Земля завжди був мир і не було голоду. Щоб в Україні закінчилась криза, щоб в людей з облич ніколи не зникала усмішка. Для всіх рідних я прошу здоров’я і щастя. А собі – наполегливості в навчанні, і буду радий будь-якому подарунку. Дякую.

Роман Сподар

Святий Миколаю, принеси, будь ласка, цукерки, кольорові олівці, мандаринки та шкільний портфель.

Діана Літвінова, 9 років

Дорогий Миколаю! Дай всій нашій родині міцного здоров’я, щастя та любові. Я хочу, щоб ти мені приніс цукерки і фрукти. Ще я дуже хочу комп’ютер. Дай мені розуму, щоб я добре закінчив цей рік.

Степан Заяць, 11 років, смт Щирець

Дорогий Миколаю!

Скучила за Тобою цілий рік – жах! Приходь скоріше та не забудь подарунки чемним дітям. Зараз розповім Тобі про свою поведінку. А Ти вже вирішуй, на що я заслуговую – на різку чи презент. Цьогоріч я перейшла до нової школи – Львівської академічної гімназії. Це такий поважний навчальний заклад, що, напевно, ще Ти там навчався. Не знаю, які успіхи з математики були у Тебе, а мені важко. Скорочувати дроби, вивчати усі ці складні формули, вчити доведення! Але я не здаюсь, в навчанні допомагають нові подруги та друзі. Зовсім новий предмет – креслення – мені дуже подобається. Такі симетричні, правильні візерунки, і ми створюємо їх власноруч під пильним оком досвідченого вчителя. Історію рідного краю вивчаємо дуже ретельно – що це за майбутнє держави, якщо ми не знатимемо важливих етапів розвитку України! І мова рідна, слово рідне…Хто вас забуває – той погано напише тест з зовнішнього незалежного оцінювання. І ще багато-багато інших цікавих і важливих предметів, які викладають на найвищому рівні. І я це все вчу! Уявляєш? Ти запитаєш, як я відпочиваю, а я відповім, що навчаюся ще й у музичній школі імені Кос-Анатольського, у класі фортепіано. Крім виконання музичних творів, якого мене наполегливо вчила п’ять довгих років Віра Юріївна Галяревич (велике їй за це спасибі), а тепер терпляче навчає уже два роки Тамара Миколаївна, ми маємо бути обізнаними в історії розвитку музичної літератури, вчимо сольфеджіо та співаємо у хорі.  У моєї цьоці Наталі торік народилася донечка Діанка, то я допомагаю доглядати її. А ще виховую свою сестричку Софійку, яка є дуже здібна і розумна дівчинка (повністю виправдовує своє ім’я). А ще я займаюсь плаванням і непогано розбираюся в комп’ютері. Тому відсилаю Тобі листа Інтернетом – швидше одержиш. Отакі мої скромні здобутки за цей рік. І якщо Ти вважатимеш мене гарною дитиною, чи не міг би подарувати мені нового мобільного телефончика “Samsung S-8530”?

Анна-Марія Дмитрук, 13 років,
4-Б клас Львівської економічної гімназії