Після багатьох століть використання тварин у воєнних цілях сьогодні ця ідея знову починає набувати популярності

Першими перейти на широке застосування дресированої фауни можуть Сполучені Штати. Тамтешні розумники підрахували, що використання тварин для розвідки або розмінування обійдеться значно дешевше, ніж застосування високотехнологічних пристроїв, причому ефективність виконання завдань при цьому не постраждає.

Зрештою, використання тварин у війнах сягає сивої давнини. Згадаймо кавалерію, бойових слонів, голубів, які підпалювали ворожі міста, чи пацюків, що поширювали епідемії.

Оригінальний проект задумали в 1950-х британці. Згідно з планом “Blue Peacock” (“Блакитний павич”), для стримування просування радянських військ углиб Європи після початку Третьої світової війни в Північній Німеччині мали намір закопати 7-тонну ядерну бомбу, яку б після відступу британців підірвали дистанційно. А щоб устаткування не померзло взимку, деякі розумники всерйоз пропонували оточити закопану бомбу спеціальними контейнерами з комбікормом, водою та клітками з… курми, які повинні були обі­грівати її своїм теплом. Паралельно реалізовувався інший подібний проект, в якому роль обігрівачів відводили кролям. Загалом британські військовики планували закопати десять таких бомб. Проект, щоправда, так і не був реалізований.

На початку 1940-х років у США тривали роботи над створенням “Bat bomb” (“Кажанячої бомби”). Вибуховий пристрій вагою 17 грамів кріпили до кажанів, яких скидали з літаків над ворожим населеним пунктом. Налякані тварини мали б розлітатися горищами будинків у пошуках сховку. Там і повинні були спрацювати запалювальні бомби з радіусом займання 30 сантиметрів і тривалістю горіння шість хвилин. Перші випробування “Кажанячої бомби” були проведені в 1943 році в пустелі в Мексиці, де спеціально побудували невелике село. У результаті випробувань всі дерев’яні будинки згоріли, і бомбу визнали ефективною.

Нову зброю планували використати проти Японії для знищення промислових міст у затоці Осака. Десять бомбардувальників B-24 “Liberator” повинні були скинути по сто контейнерів із мільйоном замінованих кажанів. Проект “Bat bomb” був закритий наприкінці 1945-го після ядерного бомбардування Хіросіми й Нагасакі та капітуляції Японії.

Тим часом у СРСР активно розвивали проект із використання собак – винищувачів танків. Спеціально дресировані тварини із прикріпленою до них бомбою з 12 кілограмами тротилу повинні були заповзати під днище танка й підривати його. Собак морили голодом і привчали, що їжу вони можуть знайти тільки під танком. Протитанкові собаки були прийняті на озброєння в 1935 році й, за різним даними, “стояли на оз­броєнні” аж до кінця 1990-х. Відомо, що під час Великої віт­чизняної протитанкові собаки підірвали біля 300 бойових машин.

Не слід також забувати й про радянський проект бойових дельфінів, які повинні були виявляти й підривати субмарини й надводні кораблі супротивника. Дресирування дельфінів велося до початку 1980-х років, причому ці морські ссавці аж до 1987-го нарівні з кораблями Чорноморського флоту несли бойове чергування біля входу в Севастопольську бухту.

Нині тварини також активно використовуються на військовій службі, щоправда, сфера їхнього застосування обмежена. Так, деякі бази ВМС США охороняють каліфорнійські морські леви й дельфіни-афаліни. Тим часом інтерес військових до власне бойового використання тварин знову починає рости. Так, наприкінці листопада 2010 року стало відомо, що армія США зацікавилася можливістю використання африканських гігантських сумчастих пацюків (Cricetomys gambianus) для виявлення мін і саморобних вибухових пристроїв. У такій якості гризунів уже активно використовують військові Танзанії та Мозамбіку – в цих країнах пацюки успішно займаються пошуком протипіхотних мін. Гризуни важать небагато – близько трьох кілограмів, тому міни під їхньою вагою не спрацьовують. Виявивши міну, пацюк починає копати ямку на місці її розташування.

Цікаво, що подібний інтерес до тварин зростає, незважаючи на вдосконалення різноманітних технологій. Наприклад, із завданням пошуку мін набагато швидше й ефективніше може впоратися спеціальна лазерна система. Але вояки на це відповідають, що використання дельфінів або псів дешевше, ніж постійне патрулювання гелікоптерів, напханих надскладною апаратурою.

Марія Щепанська