Через свою скандальну славу засновник “WikiLeaks” опинився під арештом

Як повідомив новинний блог “Yahoo!” з посиланням на “Drudge Report”, журнал “Time” оголосить “Людиною року” засновника сайта “WikiLeaks” Джуліана Ассанжа. Офіційно переможця рейтинґу редактор американського Рік Стенгел оголосить  15 грудня. Доти представники видання відмовляються коментувати будь-яку інформацію, пов’язану із цією подією. Варто відзначити, що цього року Ассанж уже з’являвся на обкладинці журналу “Time”, а в журналі публікували інтерв’ю з ним, яке редакція зробила за допомогою “Skype”.

Зараз на сайті “Time” триває опитування читачів з метою довідатися, хто, за їхньою версією, гідний звання “Людина року”. Лідирує в опитуванні Джуліан Ассанж, за якого проголосували вже більше 314 тисяч відвідувачів сайта. При цьому Ассанж майже на 100 тисяч голосів випереджає прем’єр-міністра Туреччини Тайіпа Ердогана (2-ге місце), а співачка Леді Гага (третя) поступається майже на 190 тисяч голосів.

Звання “Людина року” присуджує журнал “Time” особі (а також групі осіб, якійсь ідеї чи явищу), що найбільше вплинула на світові події. Так, у 2009 році журнал назвав “Людиною року” главу Федеральної резервної системи США Бена Бернанке, в 2008-му – Барака Обаму, а на рік раніше – Владіміра Путіна. Варто також відзначити, що переможцями далеко не завжди є “позитивні” діячі. Так, на обкладинці журналу з’являлися, наприклад, Адольф Гітлер і Йосип Сталін.

Тим часом цьогорічного героя 7 грудня арештували у Британії за міжнародним ордером, який видав Інтерпол на вимогу Швеції. Суд у Лондоні відмовився випустити програміста під заставу й залишив його під вартою до 14 грудня. У суді Ассанж категорично заперечував проти видачі Швеції. Нагадаємо, що влада цієї держави обвинувачує його в зґвалтуванні й сексуальних домаганнях. Сам Ассанж стверджує, що його справа є сфабрикованою і пов’язує переслідування з сенсаційними викриттями заснованого ним сайта “WikiLeaks”.

Зрештою, якщо розібратися, то програміст має рацію. Творець скандального сайта – чоловік неодружений. Тож під час перебування в Швеції 39-річний блондин знайшов собі відразу двох подруг. Але кохання швидко минуло, і австралієць не надто гречно розпрощався з коханками. Ті образилися, ба більше, коли з’ясували, що Ассанж спав з ними майже одночасно. Дами разом пішли до поліції. Ось тут і починається фантасмагорія. Обидві визнали, що до сексу їх ніхто не примушував, не бив, СНІДом не заразив, але справу про зґвалтування й домагання, однак, порушили. Чому? А тому, що модна нині політкоректність, зокрема, така фішка, як “гендерна рівність”, може набувати просто абсурдних форм. Отож, Ассанж винен, оскільки не попередив ні одну, ні іншу про існування суперниці. На думку шведського правосуддя, чоловік в такий спосіб “принижув достоїнство жінок, придушуючи їх своєю чоловічою перевагою”. Нісенітниця, скажете ви. Однак шведи цілком серйозно кинулися в “Інтерпол” з вимогою видати міжнародний ордер на арешт, а “Інтерпол”, своєю чергою, не вагаючись, нацькував на австралійця всіх своїх членів.

Як повідомляє CNN, у британського суду є три тижні на те, щоб прийняти рішення про можливість екстрадиції Ассанжа у Швецію. Хтось скаже, отут австралійцю, можна сказати, пощастило: його арештували у Британії, яка зазвичай вкрай неохоче видає різного роду дисидентів і “борців за правду” (згадаймо хоча б Боріса Бєрєзовского чи Агмеда Закаєва). Однак не все так просто. Серед іншого, “WikiLeaks” опублікував багато цікавого й про британську політичну еліту. Скептики наголошують: лаяти з Лондона “кривавий режим” де-небудь в Африці чи “чекістську хунту” в Кремлі – це будь ласка, а от за нападки на саму Британію відповісти доведеться цілком. Демократія, розумієш, передбачає плюралізм: сипати бомбами на Багдад чи Бєлград – це “боротьба за демократію”, а стріляти в американських солдатів – то чистий “тероризм”. А хто не розуміє таких тонкощів – той “ворог свободи”. Зважаючи на все, Джуліана Ассанжа зарахували до останніх.

Марія Щепанська