Зійти на Парнас

Із початком навчального року піцерії міста радісно зітхнули – постійні клієнти повернулися із далеких подорожей і шукають кнайпи для гамування апетиту

Із початком навчального року піцерії міста радісно зітхнули – постійні клієнти повернулися із далеких подорожей і шукають кнайпи для гамування апетиту

Одним із варіантів, де можна заморити черв’ячка, є “Cafe Pizza Parnas”, де зголоднілим готують піцу та до неї…

Заклад однозначно випадає із колії строкатих піцерій міста. Ані жовтогарячих кольорів, ані прапорів Італії, ані неприродно різких запахів ковбас, сирів та помідорів. Найпопулярнішу серед молоді випічку занурили у минуле століття. Навіть при вході вам може видатися, що заходите у кнайпу 20 років, коли на комерційних закладах ще виводили назви продуктів польськими літерами та івритом. Щоправда, літери тут українські: кава, гербата, льоди, лікер, цьмага, бровар.

Приміщення має два зали: верхній та нижній. У нижньому залі, зазвичай, влаштовують приватні вечірки чи посиденьки у вузькому колі на десять осіб, у верхньому – шість столиків для трапези. Міцні столи горіхового кольору нагадують типові меблі українських садиб часів Шевченка. В унісон зі столами стіни оформлені шпалерами-мішковиною. На мішковину причіплені світлини Львова періоду “бабці Австрії”, важко зрозуміти зв'язок здобутків міста за часів цісаря, зафіксованих на світлинах, з дубовими лавами та столами. З одного боку, інтер’єр має українську нотку, з іншого – майорить поєднанням різних течій різних часів.  Не вельми доречною виглядає й фрагментарна ліпнина з а-ля сецесійною “змійкою”, натяк на вишуканість відчутно блякне після поєднання картин загадкових  жінок Альфонса Мухи та підвішених за кутик пачок чипсів на вітрині.

Кафе передбачає самообслуговування, відтак ходити по меню і робити замовлення слід самотужки.  Звісно, королевою столу тут є піца, склад якої ви формуєте самі. Лакмусовим папірцем піци є її тісто, яке, на щастя, в міру м’яке та ніжне. У переліку страв є й запечена картопля з грибами та сиром, шпондерком та цибулею, шинкою та сиром. Є також млинці з куркою, грибною поливкою, червоною ікрою, ірискою, абрикосом, вишнею та полуницею. Тим, хто любить смажені яйця, за кілька хвилин обіцяють засмажити феєричний омлет із додаваннями томатів, шинки та сиру. Патріотам відварюють запашну картопельку з маслом та зеленню. Можна замовити борщ, бульйон та солянку. Салатною візитівкою є страва “Парнас” – смужками нарізані м'ясо, яйця, сир, щедро заправлені майонезом. У перервах між трапезою можна почитати свіжі газети: кафе має поличку “Свіжі побрехеньки”, де є і примірник “Львівської пошти”.

Цікаво, що така комбінація різноманіття співзвучна із назвою закладу. Парнас – має відразу кілька значень, здебільшого вони походять одне від одного: гірський масив у середній частині Греції; згідно із міфами, це одне з місць перебування Аполлона та муз; літературне об’єднання у Франції; світ поезії. Яке із тлумачень взяли на озброєння у кафе, важко сказати, але очевидно, що як і у страві, так і у закладі, слід дотримуватися пропорцій.
Середній чек на двох обійдеться у 80 гривень.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4101 / 1.56MB / SQL:{query_count}