Любов до книжки в нашій родині передається з генами. Моя донечка вперше потрапила на книжковий форум, коли їй виповнилося… три місяці. Там їй і придбали найпершу абетку від “Абабагаламаги” і невдовзі знали її напам’ять всім сімейством. А потім розпочалися читацькі запити. Кожна нова книжка була цікава максимум тиждень, і настирливо вимагалася нова інформація: роздивитися, розпитати за допомогою лише нам зрозумілих вигуків-запитань і обговорити-прочитати кожен малюночок до дрібниць. Так ми читали до двох років. І коли після дня народження купи книжок-подарунків вистачило аж на два тижні, зрозуміли, що збанкрутуємо. Несподіваним вирішенням проблеми стала  дитяча бібліотека, філіал № 27 ЦМДБ, неподалік якої  ми проїжджали ледь не щодня. Як ми про неї забули? Сучасна дитяча бібліотека – це вже далеко не місце для взяття на прокат книжок. На власному досвіді переконалася, наскільки пізнавальним і для батьків, і для дитини є відвідування бібліотеки.

По-перше, це хороша нагода урізноманітнити типові прогулянки районом. А за поганої погоди — прекрасний вихід ковтнути свіжого повітря і  не мокнути на вулиці під дощем. По-друге, для малої  дитини бібліотека — один із способів соціалізуватися: ми йдемо до цікавого приміщення, бачимося там із незнайомими дітьми найрізноманітнішого віку. Вчимося спілкуватися: вітаємося, відповідаємо на запитання про себе і цікавимося кимось із присутніх. Також вчимося чемно-дисципліновано себе поводити: не бігати, не вередувати. Відвідування бібліотеки розвиває розуміння понять “чуже”, “повернути книжечку”, “акуратно поводитися із чужими речами” тощо. Окрім того, в бібліотеці часто проводять різноманітні заходи для дітей молодшого шкільного віку – читання, виставки. Можна просто помалювати олівцями, фарбами, поскладати лото чи ще якісь забавки.

Старші діти – відві­дувачі бібліотеки зазвичай залюбки бавляться із малечею, самі пропонують разом щось почитати-подивитися. А тут вже і можливість мамі самій погортати якийсь журнал чи новинку. Мене приємно вразив асортимент сучасної виховної та розвивальної літератури для найменших. І ще один виховний момент, який ми впровадили, відвідуючи бібліотеку. Щоразу, беручи тижневий запас читання, ми із власної ініціативи  “дякували” бібліотеці благодійним внеском на суму аж 1 гривня! За місяць 4, а за рік мінімум 40-50грн – нормальна сума, щоб купити у бібліотеку хорошу книжку і для моєї дитини, і для всіх інших.

Віра Шпирка