Середньовічний Львів припідняв завісу своїх таємниць. Цьогорічні археологічні дослідження на вулицях Федорова та Сербській, де незабаром планують побудувати готель, розповіли, яким було наше місто сотні років тому. Скарби, що кілька століть пролежали у землі, дозволили науковцям частково відтворити побут наших предків. Чимало знахідок стали майже сенсаційними, як, до прикладу, унікальний багатометровий дерев’яний водозбірник XV – XVI століття, що до наших часів зберігся у прекрасному стані. Археологи припускають, що, найімовірніше, його використовували для зберігання питної води, оскільки всередині знайшли коловий вал, яким тягнули воду, і фрагмент коромисла, а поряд із ним – велику діжку, якою, ймовірно, переливали очищену питну воду.

На ділянці археологи виявили ще два водозбірники, які, на жаль, збереглися набагато гірше. Ймовірно, їх спершу також використовували для питної води, а згодом – під туалети чи смітники. Крім того, дослідникам вдалося знайти фрагменти споруд, а також унікальне плетення із лози площею вісім квадратних метрів. “Знахідку датуємо XVI століттям, – розповів Остап Лазурко, науковий співробітник Рятівної археологічної служби Інституту археології НАН України. – Спершу думали, що це може бути кошик, однак він завеликий. Ймовірно, це був якийсь настил. Але зараз ми не знаємо, як і для чого його використовували”. Серед іншого археологи знайшли монети, багато кераміки XIV – початку XV століття, фрагменти шкіри, ножі і навіть частину дерев’яної сопілки.

– Чи не вперше у Львові ми максимально повно розкрили дерев’яні конструкції для подачі та збору води, яким кількасот років. Їхній консервації та збереженню сприяла підвищена вологість на цій ділянці.  Прикро, що не змогли повністю дослідити ділянку. Якби нам це вдалося, могли б  максимально точно відтворити життя людей, які тут мешкали, від ХІХ століття і до часу датування найранішої знахідки, тобто приблизно ХІІ – ХІІІ століття. Тоді б 1957 кв. м території середньовічного Львова мало б свою наукову інтерпретацію. На жаль, зараз маємо лише уривчасту інформацію, про цю ділянку, – розповів “Пошті” Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби.

Археологічні розкопки проводилися за кошти інвестора будівництва готелю, який, на жаль, не був зацікавлений у вивченні історії міста. Сьогодні науковці детально досліджують знайдені кераміку, монети, дерев’яні конструкції та шматки шкіри. Вже зараз зрозуміло, що вони стануть серйозним доповненням до вже написаних сторінок історії Львова. Згодом вони поповнять колекцію одного з історико-краєзнавчих музеїв області. Водночас, що буде зі знахідками, які залишилися на ділянці, тобто з унікальними водозбірниками, які археологи рекомендували законсервувати і зберегти, наразі не відомо. Адже проект майбутнього готелю не передбачає експонування пам’яток. Щоправда, цей проект досі не погоджений у пам’ятко-охоронних органах.