Як писала “Пошта” у червні, Чехія після багаторічного політичного пату нарешті на виборах отримала коаліцію, яка має в парламенті, Депутатському сеймі, стабільну більшість. Ми теж писали про те, що коаліція правих сил сформована трьома партіями – Громадянською демократичною партією (ODS), ТОП 09 та “Громадськими справами”. Їхні виборці, однодумці і спонсори очікують рішучих реформ, які пристосували б державний устрій, успадкований після соціалізму, до сьогоднішного світу, а передусім до майбутнього.
Соціалістична держава жила фактично в борг, який постійно збільшувався, однак про те громадяни не знали й звикли, що державна казна невичерпна. Вони звикли, що держава завжди повинна мати кошти, щоб забезпечити високий стандарт життя для усіх. Зрозуміло, політикам не хотілося втрачати популярність і говорити про зміни. Передусім криза спричинила появу в Чехії потрібної кількості виборців, щоб обрати новий уряд. Його план реформ має кілька складових, а саме: реформу державних фінансів, пенсійної системи, охорони здоров’я, вищої освіти та системи державних закупівель і врешті – подолання корупції. Об’єднувальною метою усіх напрямів можна вважати зменшення державних витрат.
Уряд прем’єра Нечаса з ODS поставив собі доволі амбітну мету – в 2013 році зменшити дефіцит державного бюджету до 3%, а в 2016 році господарювати повністю без збільшення зовнішнього боргу. Для порівняння: у 2009-му борг державних фінансів у Чехії становив 34% ВВП, в Україні – 30%, у Словаччині – 37%, у Польщі – 46%, а в Угорщині – 78%. Витрати буде обмежено за рахунок зменшення чисельності бюрократії та зарплат держслужбовців на 10%. Зарплати депутатів та найвищих посадовців буде скорочено на 5%. Важливою зміною, яка може вплинути на партійну систему, є зменшення державного фінансування політичних партій. Напругу в суспільстві може створити плановане зменшення соціальної допомоги. Державні доходи мають збільшитися шляхом поліпшення підприємницького середовища, збільшенням податків для лотерейного та грального бізнесу та приватизацією.
Пенсійна реформа визначена як пріоритет, і це не дивно, позаяк сьогоднішня система веде до зростання заборгованості держави. В Чехії, так само, як і в Україні, ця система функціонує так, що пенсійний фонд наповнюється відрахуваннями із зарплат населення у продуктивному віці. Але частка пенсіонерів зростає, а фонд треба вже сьогодні доповнювати бюджетними коштами. Зрозуміло, що коли демографічний тренд однозначно прямує до старіння населення, треба шукати інші джерела для майбутніх пенсій. Таким джерелом можуть бути особисті пенсійні заощадження у приватних пенсійних фондах, у яких гроші “обертаються” на світовому фінансовому ринку. Така система уперше була запроваджена в Чилі 1981 року, а від 2004-го вона працює у Словаччині. Чеські реформатори наразі не визначили точний вигляд майбутньої системи і говорять, що його визначить суспільна дискусія.
У сфері охорони здоров’я головним завданням є ефективніше витрачання державних коштів. На відміну від України, в Чехії кожен громадянин обов’язково застрахований. Систему можна прирівняти до пенсійного фонду, тільки працівників та пенсіонерів замінять здорові та хворі. На відміну від пенсіонерів, число хворих можна зменшити через мотивування людей до профілактики, до вживання ліків тільки за необхідності тощо. Реформа користуватиметься дієвим інструментом мотивації – грошовим. Щодо реформи вищої освіти, то найбільше говориться про запровадження оплати навчання від 2013 року. Студенти матимуть можливість взяти кредит і сплачувати його вже після того, коли його зарплата перевищить середню у державі.
Мабуть, найважчим буде для уряду реформаторів подолати або, швидше, обмежити корупцію. Поміж членами Вишеградської четвірки Чехія останніми роками в рейтингу “Amnesty International” опинялася на перших місцях за рівнем корупції. Голова МВС Йон уже заслужив критику за план дій у цьому питанні, мовляв, він зосереджується на репресивній складовій та несистемних заходах. Зокрема, він хоче запровадити тести “корупціостійкості”, тобто свідомі провокації держслужбовців хабарями.
Прієвідза, Словаччина
Лукаш Міхаловіч