Василь Онутчак, міський голова Яремчого, про розвиток міста, зелений туризм і зимову Олімпіаду

Хто часто відвідує курортне Яремче на Івано-Франківщині, той помічає, якими темпами розвивається це місто. Упродовж останніх 6 – 7 років місто вийшло з кризового стану: відремонтовано дороги, освітлено вулиці, двері відчинили десятки зелених садиб і готелів. Навіть такі дрібниці, як смітники, свідчать про те, що місто змінило своє обличчя. Здебільшого туристи їдуть у Яремче у короткі зимові місяці, поки сніг лежить на схилах гір і можна спускатися на лижах. Або влітку, коли сонце, повітря, ріка Прут і гірські краєвиди створюють неперевершені умови для комфортного відпочинку, кращого від якого любителям гір не знайти.  Про те, як створюється відпочинок у курортному містечку Яремче, про проблеми мешканців “Пошта” спілкувалася з його головою Василем Онутчаком.

– Вибори – це чудова нагода підбити підсумки Вашої діяльності на посаді міського голови Яремчого. За ці роки, що Вам вдалося зробити для міста і його мешканців, а що так і не вдалося реалізувати?

– На посаді міського голови я з 1 червня 2008 року. Свою діяльність зорієнтував на виконання програми свого попередника Миколи Палійчука, якого Президент призначив головою Івано-Франківської облдержадміністрації. Іншими словами, мені довелося завершувати ті справи, які розпочав мій попередник. Зокрема, велика увага приділялася школам, лікарням, амбулаторіям і обов’язково треба було щось реформувати у сфері благоустрою, а точніше, у профільному міському комунальному підприємстві. Наступний етап – це сприяння розвитку туризму і малому підприємництву, а також газифікація населених пунктів.

Сьогодні проблемою номер один, на яку влада має звернути увагу у місті, є індустрія розваг. Це дуже потрібно для розвитку туризму. Туристи приїжджають не тільки в бар чи ресторан скуштувати страв гуцульської кухні, смачно пообідати. Це має бути і гральний бізнес. Подейкують, що гральний бізнес дозволять у Криму, а я думаю, що Яремче могло б стати тою Меккою грального бізнесу на території України. Завдяки курорту “Буковель” у нас високими темпами розвивається гірськолижний і зелений туризм. Тому, маючи на території міста різноманітні гральні клуби, казино, люди могли б цікавіше проводити дозвілля.

– Ви вважаєте, що гральний бізнес, маю на увазі передусім казино на території міста, пішов би громаді на користь?

– Так. Я вже підрахував, що якби у місті було казино, то у бюджет надходило би понад мільйон гривень щомісяця. Це було б добре, адже міський бюджет більш ніж на половину є дотаційним. Бюджет міста сьогодні становить 57 мільйонів гривень, з яких 20 мільйонів Яремче збирає з власних надходжень. Все решта дотації. Сьогодні ми не добираємо податків із продажу земельних ділянок фізичними особами. Але зараз криза, земля не продається і ми не виконуємо ті планові показники, які встановило Міністерство фінансів.

– Що плануєте реалізувати, якщо Вас виберуть вдруге?

– Хотілося б зробити багато. Зокрема, покращити зовнішній вигляд центру міста, допомогти релігійній громаді облагородити територію навколо церкви, зробити об’їзну дорогу, є у влади питання до низки підприємців, які викупили земельні ділянки разом зі спорудами і вже два-три роки не проводять там жодних робіт. Ми, до речі, зустрічалися з одним із таких підприємців, і він пообіцяв наступного року на місці старого кінотеатру почати будувати новий. Відома історія з будинком-привидом, який двадцять років стояв руїною у центрі міста. Нам вдалося порозумітися із власниками цього будинку, і вони погодилися розібрати цю сумнозвісну споруду. Сьогодні розробляють новий проект будинку, який буде на тому ж місці. Серед іншого, там буде новий супермаркет (той, що є у місті, не відповідає вимогам сьогодення). Такий заклад буде дуже корисний як для жителів, так і для гостей Яремчого.

Але ми дбаємо не тільки про туризм і розваги у місті. Почали добудову нового навчального корпусу загальноосвітньої школи №1,  замінили там вікна,  перекрили дах, зробили туалети і душові. Школа отримала дійсно європейське обличчя – у ній зручно навчатися, працювати і не соромно приймати гостей з інших шкіл. Взявшись добудовувати школу, ми зіткнулися із проблемою, бо почали роботи коштом бюджету розвитку міста. Була домовленість, згідно з програмою уряду, що 50% вартості будівництва фінансувало зі свого бюджету місто, ще 50% – уряд. Сьогодні ж треба шукати, як самотужки завершити це будівництво. Планували також побудувати спортивний центр, якого так не вистачає нашій молоді. Для цього є 70 соток землі на території санаторію “Прикарпатський”, розробили проект, який передбачає басейн, спортзал…

– Сьогодні говорять про введення мораторію на продаж карпатських земель. Оскільки йдеться про привабливі інвестиційні проекти, які можна реалізовувати в горах, і навіть про зимову Олімпіаду 2022 року. Зважаючи на стрімке збільшення готелів, котеджів, приватних садиб, місто сьогодні відчуває нестачу земельних ресурсів?

– Із земельними ресурсами у самому місті трохи проблематично. Але в нас є селище Ворохта, інші населені пункти. Подивіться на проблему з іншого боку. У Ворохті є комплекс трамплінів, який перебуває у критичному стані. Власники обіцяли знайти інвестора, який відновить ці трампліни, але досі цього не сталося. Натомість вони почали вкладати кошти у відпочинковий комплекс, який розташований поблизу цих трамплінів. Але відомо, що питання підготовки українських спортсменів, учасників зимових Олімпійських ігор, на порядку денному стоїть дуже гостро. Селище Ворохта цим і славилося колись. Тому, на мій погляд, якщо прийде інвестор, то селищна рада посприяє тому, щоб надати земельні ділянки для будівництва інфраструктури для проведення зимової Олімпіади. Із цим проблем не буде. Селище Ворохта, до підніжжя Говерли, “Буковель” – це той скелет, на якому можна розбудовувати відповідні спортивні споруди, гірськолижні бази для підготовки і проведення зимової Олімпіади 2012.

Введення мораторію вплине на нас, бо бюджет розвитку міста поповнюється грошима від продажу земельних ділянок. А від цього бюджету залежатиме, як і чи взагалі розвиватиметься саме Яремче. Простий приклад – з бюджету розвитку ми відремонтували котельні двох шкіл та центральної міської лікарні.  

– Сьогодні в краї активно розвивається зелений туризм: люди відкривають приватні садиби і готелі, бо знають, що на цьому можна заробити. Утім складається враження, що цей бурхливий розвиток туристичної галузі відбувається радше всупереч владі, а не завдяки її сприянню. Підтвердьте або спростуйте ці слова.

– Ми сприяємо відкриттю і роботі оздоровчих закладів і зелених садиб, бо розуміємо, що від цього залежить добробут людей, а відтак міста і держави. Власники зелених садиб пропонують своїм гостям різноманітні екскурсії. У нас є підприємець, який пропонує відпочинок на квадроциклах, джипах, кінні прогулянки. Туристи приїжджають з усіх куточків планети, аби відпочити, прогулятися заповідником, зірвати смачні ягоди чи гриби, доторкнутися до первозданної природи. Хотілося б, щоб усе це й далі розвивалося, бо що більше буде цих зелених садиб, то більше буде туристів, а отже, краща оцінка для влади. 2008 року у нас побувало мільйон туристів. А у 2010 році ця цифра зменшилася вдвічі.

– Попри курортну славу, Карпати відомі також тотальною вирубкою лісів. Яка ситуація з лісозаготівлею сьогодні? Чи поновлюються насадження лісу в місцях вирубки?

– Раніше це була величезна проблема, наслідки якої ми бачили у 2008 – 2010 роках під час паводків. Фахівці кажуть, що ці паводки є наслідком бездумного вирубування лісів. На території Яремчанської міської ради є Карпатський національний природний парк, який має займатися науковою діяльністю і збереженням лісів. Є також Делятинський і Ворохтянський держлісгоспи. Сьогодні вирубка лісів значно зменшилася. Це питання перебуває під контролем облдержадміністрації, і, я думаю, у цьому є позитив, бо кількість лісосік у держлісгоспах зменшили. Якщо раніше вирубували по 50 тисяч кубометрів, то сьогодні 10 тисяч. Насадження нового лісу відбувається, але не в таких масштабах, як би цього хотілося.

– У всі часи на найвищому рівні влади у столиці багато говорять про “децентралізацію влади”, “розширення прав місцевого самоврядування”. Що означають ці терміни для Вас? Чи достатньо Вам тої влади, яку маєте?

– Цілком достатньо. Все залежить від депутатського корпусу. Якщо є співпраця голови і депутатів, то тих повноважень вистачає, аби реалізовувати програми партій, які йдуть до міської ради, і самих депутатів. 

– Наступні місцеві вибори відбуватимуться за змішаною виборчою системою. Як можете її оцінити?

– Це добре. У складі Яремчанської міськради 36 осіб. Тепер половина з них обиратиметься за партійними списками, а половина – за мажоритарною системою. І це плюс, бо депутат буде цікавитися проблемами свого виборця, нестиме відповідальність перед людьми, а не перед політичною силою.

– Як склалася співпраця із новим-старим головою облдерж­адміністрації Михайлом Вишиванюком?

– Нормально. Він не нова людина для області і добре знає слабкі і сильні сторони регіону. Найбільшою проблемою для нас є стихійні паводки. Треба укріплювати береги, будувати мости, дороги. Думаю, на це він і звертатиме увагу.

– Яремче колись славилося своїми оздоровницями, в яких лікували від сухот та інших хвороб. Сьогодні ж більшість державних санаторіїв перейшла у приватні руки. Натомість у суспільстві нині знову є попит на лікування у державних закладах і державним коштом. Чому так сталося, що такі міста, як Моршин, Трускавець, Шкло, зберегли свої санаторії, а на Яремчанщині це не вдалося зробити?

– Корені цього треба шукати в часах, які настали після розпаду Радянського Союзу і проголошення незалежності України. Ці лікувальні заклади підпорядковані Міністерству охорони здоров’я чи обласному профільному управлінню. Напевне, через недостатнє фінансування ми маємо таку ситуацію. Але в нас є санаторій “Гірське повітря” у Ворохті, де дуже ефективно лікують і дітей, і дорослих від туберкульозу. Сьогодні треба збільшувати фінансування цього закладу, аби зберегти і при множити його матеріальну базу, покращити умови праці лікарям. Є ще відомчий санаторій МВС. Там зараз покращилося фінансування, відбулася реорганізація. Недофінансовується санаторій “Прикарпатський”, але маю надію, що міністр охорони здоров’я Зеновій Митник, який є нашим земляком, приділятиме належну увагу цій проблемі. Повертається до життя і санаторій “Сніжинка”.