Президенти України і Казахстану Віктор Янукович і Нурсултан Назарбаєв на зустрічі 14 вересня в Києві домовилися, що країни співпрацюватимуть у низці галузей. За словами почесного гостя, основна мета його візиту в Україну – підвищити товарообіг між країнами. Найбільше, що цікавило казахів, – наш метал, літаки та сільське господарство, українців – енергоносії. Газові питання на порядку денному залишалися осторонь. Зате основним словом на переговорах була “нафта”. Угоду про відновлення транзиту нафти територією України українська та казахстанська сторони підписали ще напередодні. Тоді мова йшла про обсяги прокачування 6 мільйонів тонн щорічно. Однак на переговорах український та казахстанський президенти домовилися про 8 мільйонів тонн. На думку деяких фахівців у сфері енергетики, українська нафтотранспортна система нині використовується лише на чверть, тому угода між Україною та Казахстаном дозволить поліпшити цю ситуацію. Під час зустрічі із Нурсултаном Назарбаєвим Віктор Янукович нагадав про бажання української сторони брати участь у розробці нафтових і газових родовищ Казахстану. “Ми, звісно, хотіли б, щоб керівництво Казахстану створило для нас такі умови. На сучасних тендерних умовах ми готові вирішувати ці питання і дуже зацікавлені у розвитку двосторонніх відносин”, – наголосив глава української держави. У відповідь президент Казахстану запевнив, що збільшення обсягів прокачування нафти та участь українських компаній у розробці родовищ – одні з пріоритетних напрямків розвитку українсько-казахстанських відносин.

Доки в адміністрації Президента України тривали переговори глав держав, у столичній Торговельно-промисловій палаті розгорнувся українсько-казахстанський бізнес-форум. Представники бізнес-кіл обох країн підписали кілька меморандумів про співпрацю в економічній галузі. Зокрема, Назарбаєв зазначив, що Казахстан у великій кількості закуповує сільгосптехніку в Україні й зацікавлений у створенні спільних підприємств на своїй території – спочатку для збірки, а потім і для виробництва української сільгосптехніки. Він також повідомив, що програма індустріального розвитку республіки до 2020 року передбачає будівництво 270 підприємств. У проект планується вкласти $50 млрд. “Ми запрошуємо компанії України взяти участь у цих великих питаннях – і в будівництві, і в поставках металу, і будматеріалів”, – зазначив президент Казахстану.

Наполеонівські плани двох країн на цьому не закінчилися. У їх задумах ще збільшити товарообіг на третину,  спільно будувати  літаки, співпрацювати в космічній галузі, разом з Росією зводити завод для виробництва ядерного палива, а також спільно відсвяткувати 2014 року 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, який свого часу відбував тривале заслання на території сучасного Казахстану.

Соломія Шавала