В Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові у присутності Блаженнішого Любомира (Гузара), за участі членів Синоду Єпископів УГКЦ під час Божественної літургії, у якій спільно молилися більше ста священиків та багато вірних, відбулася єпископська хіротонія владики Венедикта (Алексійчука), єпископа-помічника Львівської архієпархії. Головним святителем був владика Ігор (Возняк), архієпископ Львівський, а співсвятителями – владика Юліян (Вороновський), єпарх Самбірсько-Дрогобицький та владика Павло (Хомницький), єпарх Стемфордський (США).
“Цей день і те, чого ми сьогодні є свідками в цьому храмі, – це причина великої радості для нас: наша Церква живе. Милостивий Господь не дозволив, щоби ця Церква, пройшовши важкий шлях у минулих століттях, перестала існувати. І доказом цього є те, що ми сьогодні ставимо ще одного нового духовного провідника, який з Божої волі має вести наш народ до Бога”, – сказав на проповіді під час літургії Блаженніший Любомир.
У своєму слові новопоставлений владика Венедикт подякував усім, хто причиний до формування його як людини, монаха, ігумена, та зазначив: “Починаючи служіння Святій Церкві як архієрей, за його основу я беру слова Ісуса Христа: “Я не прийшов, щоб мені служили, але щоб послужити іншим”. Можна з певністю сказати, що Господь вчинив на землі те, що Він постійно творить у вічності. Бо служіння Ісуса Христа є вираженням любові Отця. Покликання кожного з нас – вказувати іншим на Бога, наближувати їх до Нього, подавати іншим пізнання Божої любові через наші вчинки, слова, навіть думки. А давати змогу пізнати Бога – це давати пізнати любов. Коли ми любимо інших, тоді даємо їм Бога, коли ж маємо до когось неприязнь, то ніколи не зможемо тій особі допомогти”.
Валерій Алексійчук народився 1968 року в с. Борщівка Костопільського району Рівненської області. Після закінчення восьмирічки та медучилища, а також строкової військової служби працював фельдшером у Трускавці.
У 1990 – 1993 роках навчався у Духовній семінарії в Дрогобичі. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року. 13 травня 1993 року вступив до Святоуспенської Унівської лаври, а 13 жовтня відбувся перший чернецький постриг. 31 грудня 1995 року єрм. Валерій прийняв Малу Схиму з іменем Венедикт. З квітня 1999 року до липня 2010-го о. Венедикт – ігумен Святоуспенської Унівської Лаври. 18 квітня 2008 року в Люблінському Католицькому Університеті захистив докторську працю. В часі свого дотеперішнього служіння працював над відновленням Борисоглібського монастиря у Полоцьку та на парафіях у Канаді, був адміністратором парафії св. Миколая в Перемишлянах. 2004 – 2010 рр. – член Патріаршої комісії у справах монашества, 2006 – 2008 рр. голова секретаріату Собору монашества УГКЦ, 2007 – 2009 рр. – очолював Літургійну раду УГКЦ з підготовки богослужбових текстів, 2007 – 2010 рр. – голова Ради вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя. 3 серпня 2010 року в Канцелярії Верховного Архієпископа Києво-Галицького Української греко-католицької церкви було повідомлено про те, що ієромонах Венедикт (у світі Валерій Алексійчук) Студійського уставу, приналежний до Свято-Успенської Унівської лаври, згідно з вибором Синоду Єпископів УГКЦ призначений єпископом-помічником Львівської архієпархії. Цей вибір підтвердив Святіший Отець Венедикт XVI, призначивши новому владиці титулярний престол Джерманічана.
Ольга Хворостовська