Перед початком навчального року Кабмін ухвалив низку постанов, що стосуються освіти. Серед них і перелік платних послуг, що можуть надаватися у вишах. До вже звичних додалися нові – плата за пропущені заняття і за послуги бібліотек в позаурочні години.

У державі зараз інтенсивно реформується освіта, а з нею і ринок освітніх послуг. Сам навчальний процес усе більше комерціалізується. І споживачі, які користуються цими послугами, далеко не завжди сприймають їх позитивно. Скажімо, плата за пропущені заняття не завжди може стимулювати до навчання. “За Болонською системою, якщо студент не приходить на семінарське заняття, він отримує "0" і відповідно, якщо він не буде ходити на пари, то в кінцевому результаті отримає талон і недопуск, – каже працівник кафедри історії середніх віків та візантиністики історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Сергій Козловський. – За три талони виганяють з університету. Тобто, він сам повинен розуміти, що має відвідувати пари”.

Інша річ – лекції. Студент сам обирає, ходити йому на них чи ні. Як правило, за Болонською системою, участь лектора-викладача зводиться лише до читання лекцій, а основну роль відіграє викладач, котрий проводить семінарські, оскільки саме від нього залежить оцінка. Тому, по суті, постанова для професорів є засобом впливу на студентів та відві­дування ними занять.

Львівський національний університет ім. Івана Франка поки що жодних заходів щодо плати за прогули не вживає. “Потрібно дочекатися офіційної постанови Кабінету Міністрів. Наразі на сайті Кабміну немає ще жодної опублікованої постанови і розпорядження, яке було прийнято 27 серпня”, – говорить проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька.

Натомість думки викладачів та студентів щодо цього розпорядження досить різноманітні. Аспірант кафедри "Телекомунікації" Національного університету "Львівська політехніка" Орест Лаврів до самої постанови ставиться негативно. “У Конституції прописано свободи людини і громадянина. Людина сама вирішує, як краще витратити свій час. Результативність студента оцінюють на сесії. Навіть якщо студент є державником, то однаково його академічна успішність мало залежить від пропусків пар. Це питання має бути в компетенції університетів на рівні відпрацювань, доган, записів у особові справи. В нас є навіть норма, що якщо студент без поважних причин пропустив підряд десять навчальних днів, то його відраховують. До речі, відпрацювання також мають бути безкоштовними”.

Студенти нововведеннями не дуже задоволені, але зазначають, що це не є чимось для них новим. “Думаю, що приблизно було, те і залишилося, тільки стало офіційним, – розповів один зі студентів. – Бо за пропуски пар треба було здавати відробки. Деяким викладачам легше було сказати, яку суму треба здати, щоб “енку” викреслили. Якщо багато “енок”, не можна було здати залік. Тоді платили гроші вже суто за "зараховано". Але все це було лише для студентів і викладачів. Тепер все оформили офіційно”.

“Раніше у нашому виші платили за пропущені пари, але це була незначна сума, 20 грн за годину, – ділиться студентка Львівського державного медичного коледжу ім. А. Крупинського Олена Зінчук. – Тепер же за пропущену пару (дві години) потрібно заплатити у бухгалтерію 79 грн”.

Власне узаконена комерція починається вже з абітурієнтів. Згідно із постановою, платним стане і Зовнішнє незалежне оцінювання (тестування). Три основні дисципліни будуть безкоштовними, але коли вступник хоче здавати більше предметів чи поліпшити свій минулорічний результат, доведеться платити.

Вікторія Листопадська