Упродовж півроку управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області перевірило майже 7 тонн м’ясних та ковбасних виробів. Понад 3,5 тонни (51%) були забраковані та зняті з реалізації.

Як розповів Андрій Жукевич, начальник відділу продовольчих товарів управління, головними порушеннями, які виявляли під час перевірок, були відсутність документів про якість та безпеку товару, повного маркування, протерміновані товари. Не відповідали м’ясні вироби і за якісними показниками, зокрема органолептичними, зовнішнім виглядом, смаковими властивостями.  Незважаючи на те, що ще зі січня почали діяти нові державні стандарти (ДСТУ) на ковбасні вироби, деякі виробники й досі їх не запровадили. Зокрема, за новими ДСТУ, на кожному ковбасному виробі має бути детальна інформація про виробника, його місце розташування, адреса потужностей, склад продукції, дата виготовлення, енергетична цінність, термін та умови зберігання, інформація щодо вмісту ГМО. Така інформація повинна бути або безпосередньо на м’ясному виробі (на упакуванні), або на етикетці, прикріпленій до нього.

Під час перевірки магазину приватного підприємця у м. Перемишляни виявили ковбасу напівкопчену першого сорту “Дрогобицька нова” виробництва “Ковбаси Яворівщини” із неналежним маркуванням: на етикетці не було дати виготовлення, назви суб’єкта господарювання (зазначено лише торгівельну марку). Окрім того, до назви традиційного асортименту “Дрогобицька” додано слово “Нова”, а це є порушенням стандартів, оскільки змінювати традиційні назви не можна.

Підприємству “Ковбаси Яворівщини” заборонили реалізацію ковбаси напівкопченої “Закарпатської” другого сорту, оскільки продукція не відповідала вимогам ДСТУ.   

Порушення виявили і під час перевірки у магазині “Фуршет”, що у Львові. На маркуванні грудинки “Пряної” вищого ґатунку не було жодної інформації про товар: назви виробника, адреси виробничих потужностей, складу продукції тощо. А на ковбасі “Салямі Італія” вищого ґатунку виробник поплутав інформацію про найменування нормативного документа: на оболонці вказано одні технічні умови (ТУ), а та паперовому стікері – інші.

Реалізовували продукцію невідомого походження, тобто без повного маркування, і у магазині ТзОВ “Віконт”, що у Львові. Наприклад, до ковбаси вареної вищого ґатунку “Дитячої з вершками” виробництва ТзОВ “М’ясна фабрика “Фаворит”, відповідно до маркування, входить пірофосфат, глутамат, аромат вершків, екстракти спецій (без найменування). Мабуть, виробники вирішили, що для споживача досить і цієї інформації.

За словами Андрія Жукевича, всю забраковану продукцію підприємці зобов’язані зняти з реалізації і або повернути виробникам або утилізувати та повідомити про результати до управління. Випадків, щоб підприємці не виконували приписів, а продовжували реалізовувати неякісну продукцію, не було. Незважаючи на доволі значний відсоток забракованої продукції, порушення переважно стосувалися нормативних документів. Виробники намагаються дбати про якість та безпеку товару, адже конкуренція на ринку є доволі високою.

Тож якщо ви придбали неякісний м’ясний виріб, наприклад, ковбасу, треба відразу поскаржитися продавцю чи підприємцю. Якщо він не відреагує й не погодиться поміняти товар на якісний чи віддати гроші, тоді треба звертатися зі скаргою в управління, але потрібно мати чек. Правда, має значення такий факт: ви придбали неякісний товар чи він зіпсувався з вашої вини через неправильні умови зберігання. Якщо з вини покупця, то претензії варто висловлювати собі. Окрім того, якщо є скарга на якість продукції, рівень обслуговування тощо, своє зауваження можна залишити у “Книзі скарг та пропозицій”. Упродовж тижня вас повинні поінформувати, які заходи вжили щодо вашої скарги.  

Олена Дубровіна