Через глобальне потепління в Україні передбачається зсув кліматичного поясу

Зі зміною клімату в світі може змінитися кліматичний пояс України. Нічого доброго це українцям не принесе. Про це свідчать результати експертного опитування про зміну клімату в Україні і світі, а також про наслідки цієї зміни, проведеного Інститутом Горшеніна у зв’язку з аномально спекотним літом в Україні.

Координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру України Крістіна Рудницька не сумнівається в тому, що проблема зміни клімату в світі вже існує. Це, за її словами, відбувається насамперед через використання викопного палива: нафти, газу і вугілля, що призводить до зайвих викидів вуглекислого газу в атмосферу. “Цей надлишок вуглекислого газу і став причиною парникового ефекту. Учені кажуть, що за останні 10 років 9 з 10 природних катаклізмів є наслідком зміни клімату. Наслідків дуже багато – дедалі частішають природні катаклізми, такі як посухи, урагани, смерчі, підняття рівня світового океану”, – відзначила К. Рудницька.

Кажучи про зміну клімату в Україні, вона не заперечила загального підвищення температур, зміщення кліматичних поясів, коли степи стають напівпустелями, пустелями, відповідно змінюється й фауна.

“Для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті – ризик почастішання злив, опадів. Збільшиться кількість природних катаклізмів, почастішають посухи, повені, смерчі, існує вірогідність поширення нетипових переносників захворювань, наприклад, малярії – коли умови стануть сприятливими для їх існування”, – сказала К. Рудницька.

Вона також відзначила, що зміна клімату – це й соціально-економічна проблема. “Це впливає на життя людей, на здоров’я. Україна є аграрною країною, а зміна клімату відіб’ється на продуктивності земель і на врожайності”, – вважає експерт.

На думку провідного кліматолога Центральної геофізичної обсерваторії Олени Доніч, літо 2010 року не було аномально спекотним. “Це літо характеризується стійкою спекою. Трималися дуже високі температури, теплі повітряні маси стояли таким чином, що погода не змінювалася значний період часу, особливо в серпні. А абсолютний максимум ще не був перекритий. У 1946-му було 39,4 градуса, цього року – поки що лише 39,2”, – зауважила Крістіна Рудницька.

Тим часом  директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий вказав на циклічність коливання клімату в літній період.

“Повний цикл підйому і спаду – 60 – 64 роки. Приблизно з 1881-го до 1911 року був період спаду літньої температури, далі – з 1912-го по 1943 рік – підняття температури. З 1944-го по 1976-й – знову фаза спаду і з 1976-го по теперішній час – підняття. Ми перебуваємо зараз на піку підвищення літніх температур. Це триватиме рік, два, три – невідомо. 2007 рік був піковим, і цей рік також піковий. Такі явища спостерігалися і 60 років тому – в 38-му і 46-му роках”, – сказав гідрометеоролог.

Експерт звернув увагу на тенденцію підвищення зимових температур. Він нагадав, що за останні 130 років літня температура не змінилася, а зимова, навпаки, підвищується. Тому, на його думку, якщо на глобальні кліматичні зміни впливає людина, то “наше синхронне коливання щодо літнього періоду буде зруйновано, і ми не побачимо зниження температур”. “У період розбалансованості кліматичної системи збільшується кількість стихійних метеорологічних явищ і екстремальних температур. Десь через 10 років ми зможемо побачити вплив людей на природу”, – вважає В. Осадчий.

Експерт Інституту Горшеніна Наталія Клаунінг вважає, що зменшити негативний вплив діяльності людини на клімат допоможе розробка відновлюваних джерел енергії.

“Вже сьогодні у світі напрацьовано чимало способів використання відновлюваних видів енергії: сонячна, енергія вітру, морських хвиль, термальних джерел та інші. Це може допомогти зменшити той самий парниковий ефект, який є наслідком використання звичних для нас енергетичних джерел”, – зауважила вона.

Н. Клаунінг відзначила, що багато країн таку енергію вже успішно використовують. “У Швеції сім’я з чотирьох чоловік, встановивши сонячний колектор для нагрівання води, одержує річну економію 5000 кВт/годин, що еквівалентно 500 літрам нафти. Такий сонячний нагрівач у Європі окуповується впродовж року”, – сказала Н. Клаунінг.

Проте в Україні, на думку експерта, альтернативна енергетика поки що не здобула визнання. “У 2009 році за допомогою відновлюваних джерел в Україні вироблено сумарно лише 1% всієї енергії. Це свідчить про те, що альтернативна енергетика так і не стала одним з пріоритетів державної політики. Поки що влада вважає за краще вирішувати всі питання шляхом збільшення обсягів закупівлі газу в “Газпрому” і будівництва нових енергоблоків на АЕС. Проте очевидний той факт, що з розвитком цивілізації запаси традиційних енергоносіїв вичерпуються, ціни на нафту і газ стрімко зростатимуть. Це добре розуміє Євросоюз, який тримає курс на збільшення частки енергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел, і який поставив перед собою мету до 2020 року довести цю частку в загальному енергобалансі до 20%, а до 2040 року – до 40%”, – сказала експерт.

Експерт вважає, що, попри те, що сьогодні українська влада вирішує нагальніші для країни проблеми, альтернативна енергетика має стати одним з пріоритетних напрямів розвитку. “Відсутність довгострокових державних програм, спрямованих на розвиток цього сектору, може залишити нас далеко позаду розвинених краї, і з часом подолати цей розрив буде дедалі складніше”, – сказала експерт.