Як вдається багатодітним родинам вижити на 1,5-2 тисячі гривень на місяць?

Марічка Ільїна

Діти - це, без сумніву, щастя, але виховати їх без належної допомоги держави - непросто, особливо багатодітним родинам

 

Багатодітна сім'я, в якій 6-8 дітей, - це велика рідкість для України. Їх всього 3 %. Але, навіть незважаючи на свою уні­кальність, у багатьох  вони несправедливо асоціюються з чимось негативним, неправильним.  "Як ви на таке пішли?", "Про що ви думали?". Саме такі слова часто чують багатодітні батьки і  від чиновників, і від пересічних громадян. За останні роки в суспільстві сформувалася думка, що багатодітна родина - це, як правило, неблагополучна або бідна родина. На жаль, такі сім'ї в нашому суспільстві справді  є, але це незначний відсоток від загальної кількості (за даними організації "Щаслива родина" - до 5 % - у Львові та до 20 % - в районах області). В інших багатодітних сім'ях панує любов, розуміння, турбота. У батьків  не завжди є можливість купити дітям комп'ютер чи навіть солодощі, але їхні сини і доньки мають поруч друга і вони ніколи не будуть самотніми в житті. Такі родини переповнені оптимізмом і позитивною енергетикою. У цьому переконалася, спілкуючись з Лесею Кравчишин, мамою сімох дітей, та з батьком шістьох синів Петром Галущаком,  дружині якого цього року присвоїли звання "Мати-героїня".

Найщасливіша мить - народження нового життя

На нагородження сім'я Галущаків їздила до Києва. Сам орден - це, швидше моральна компенсація, а не реальна допомога, бо все, що дає така відзнака, - право виходу на пенсію у 50 років, фіксована доплата до пенсії приблизно 80 грн і одноразова допомога у розмірі 10 прожиткових мінімумів.

 Діти в сім'ї Галущаків і в школі добре вчаться і всі, окрім найменшого, здобувають музичну освіту, займаються спортом. Найстарший син Мирослав-Олександр навчається в Київському національному уні­верситеті ім. Т. Шевченка. Другий син Ярема-Дарій також за два місяці отримає студентський квиток, щоправда, якого ВНЗ - львівського чи київського - наразі не знає, бо документи подавав в обидва й запрошують його у два заклади.

Як розповів батько Петро, давати подвійні імена - це сімейна традиція. Є ще й інша. Коли народжувався кожний наступний син, то батько приходив забирати поповнення зі всіма старшими дітьми. Порушив цю традицію лише раз. У нього стався інфаркт, коли дружина перебувала в пологовому будинку. А цікавим є ось що: батько в лікарні прийшов до тями саме в той час,  коли на світ з'явився шостий син Богдан-Юлій.

Найчастіше багатодітні сім'ї створюють люди, які самі виросли в таких родинах. Інша багатодітна мати Леся Кравчишин саме з такої родини- окрім неї,  було ще п'ятеро дітей.  У її родині - п'ять синів та дві донечки. За освітою жінка -  інженер-теплотехнік з 27-річним стажем. Працювала 11 років, а 16 - перебувала в декретній відпустці. Саме тоді і "здобувала фах" медика-педагога-кухара-економіста-менеджера. Для великої родини  ці вміння дуже необхідні. Якщо в сім'ї захворіє одна дитина, то й усіх інших треба лікувати (найчастіше багатодітні сім'ї живуть в 2-3-кімнатній квартирі й ізолювати хворих неможливо). А ще треба бути вправним бухгалтером, щоб сімейний бюджет, який становить трохи більше двох тисяч гривень на місяць, розділити на всі потреби.

Народження кожної  дитини чоловік, діти, родичі сприймали по-різному. Коли народжувалися перші діти, була велика радість. "До п'ятої вагітності чоловік був трохи морально неготовий. А коли всьоме повідомила, що вагітна, чоловік просто усміхнувся, і я зрозуміла, що все гаразд", - розповідає пані Леся.

За словами співрозмовниці, діти іноді відчувають дискомфорт через те, що не можуть мати того, що є в інших, але вони цінують те, що мають, і насамперед - спілкування. Старші допомагають доглядати молодших, із задоволенням ходять гуляти з найменшою.

Діти пані Лесі  навчаються в музичній школі, займаються спортом. Кілька років родина платила за музичну освіту, поки не дізналася, що діти мають право на безкоштовне навчання. А музичний інструмент купили після народження сьомої дитини - донечки Мартусі  (родина отримала матеріальну допомогу - 8 тис. грн).

"Діти - це не розкіш. Це майбутнє країни і, зважаючи на демографічну ситуацію в Україні, таким сім'ям мали б всіляко сприяти, але цього нема", - говорить пані Леся.

Статус вирішує все?

На утримання однієї дитини-сироти у дитячих будинках чи прийомних сім'ях держава виділяє приблизно  2 тис. грн на місяць. Звісно, всі діти мають право на гідне життя.  Але  коли йдеться про багатодітних, то ситуація парадоксальна. Багатодітна сім'я, яка має статус малозабезпеченої, має право на допомогу від держави на оздоровлення, комунальні послуги, щорічні одноразові допомоги (хоча й мізерні) тощо. Щоб мати такий статус, дохід родини не повинен перевищувати певної суми. Наприклад, для сім'ї з восьми осіб (шість дітей віком до 18 років і двоє батьків) місячний дохід має бути не більшим 2200 грн (на кожного з батьків на місяць повинно припадати по 132 грн, стільки ж на дитину до трьох років, а на дітей від 3-х до 18-ти - 330 грн). Якщо батьки заробляють більше, допомоги від держави не буде. Отже, або такі сім'ї намагаються вижити за власні гроші, або чекають на допомогу держави, але в обох випадках вони ледь виживають. Як розповіла пані Леся, статус малозабезпечених мають 60 % багатодітних сімей.  А відповідно до Закону України "Про со­ціальні стандарти", якщо на одну людину на добу припадає менше 10 грн, то вона перебуває за межею бідності. В багатодітних сім'ях на одну людину припадає 6-7 грн на добу. Як результат - 99 % багатодітних  опинилися за межею бідності.  

До теми

У Львові проживає 548 родин, в яких є четверо і більше дітей, 49 з них мають шестеро і більше дітей. Статус малозабезпечені й право на деякі пільги мають  365 сімей. Як розповіла Марія Мазяр, заступник начальника управління соціального захисту Львівської міської ради, щомісяця по 500 грн отримують сім'ї, в яких одночасно народилося троє і більше дітей (таких сімей є сім), одноразову допомогу у розмірі 1000 грн отримують сім'ї, де є  4 і більше дітей до 18 років (84 сім'ї), а також 42 сім'ї, в яких є шестеро і більше дітей до 18 років, отримали допомогу  по 7,5 тис. грн на оздоровлення. На Львівщині проживає понад 7 тисяч сімей, в яких виховується  четверо і більше дітей, та  19 сімей, в яких є 10 дітей.

Щодня багатодітні сім'ї повинні розв'язувати десятки проблем, й  кожне, навіть не надто суттєве, зростання цін відразу позначається на сімейному бюджеті. Після квітневого збільшення вартості проїзду  в міських маршрутках на 50 коп., витрати з сімейного бюджету пана Петра зросли на 400 грн. Значні витрати йдуть на комунальні послуги. "Субсидії нараховують тим, хто споживає у межах встановленої норми. А яка може бути норма, якщо миється не три людини, а сім, уроки вчить не один учень, а п'ятеро", - говорить пан Петро.

У народі кажуть: гуртом і батька легше бити. Ось і багатодітні родини Львова минулого року об'єдналися у спілку "Щаслива родина", щоб спільними зусиллями розв'язувати  проблеми.  Мої співрозмовники переконані, що нині у розв'язанні проблем багатодітних немає системності, а це питання потребує саме такого підходу. "Йдеться про освіту, здоров'я, відпочинок, харчування, комунальні  послуги тощо і все це тісно пов'язане. А уряд чи місцева влада приймають окремі постанови, які мало що вирішують", - наголошує пан Петро.