З дня на день карпатську землю заборонять продавати

Керівництво області на примарну перспективу проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року в Карпатах відреагувала пропозицією запровадити мораторій на продаж землі на Львівщині. Згідно з підготовленим розпорядженням голови ЛОДА, керівники райдержадміністрацій Сколівського, Старосамбірського та Турківського районів не зможуть ухвалювати рішення стосовно продажу та передачі у власність земель без узгодження з Львівською облдержадміністрацією.
Щоправда, наразі не відомо, яких категорій та форм власності земель стосуватиметься мораторій, оскільки розпорядження ще не підписане, а отже, його зміст не оприлюднюють на сайті ЛОДА. Якщо на усі категорії, то це унеможливить відчуження земельних ділянок, вилучення, продаж чи приватизацію.

За словами експертів, нині одна сотка землі на карпатських полонинах коштує десятки тисяч доларів. Однак підприємці розуміють, що в майбутньому зведені на цьому місці готель чи ресторан повернуть витрачені гроші сторицею. Підготовлений мораторій покликаний пригальмувати цю земельну лихоманку, але через недосконалість законодавства, юристи вже бачать лазівки для його обходження.

– Поки розпорядження не прийняли, не можна достатньо об’єктивно оцінити, чи забезпечить документ належну охорону цінних територій Карпат. Також, при введенні мораторію, не можна стверджувати про зупинку тіньового ринку землі та корупції у земельних питаннях, – коментує «Пошті» Наталя Шпег, юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина». – Існує кілька способів обходження встановленого у Земельному кодексі України мораторію, які можна застосувати і до мораторію губернатора. Наприклад, у випадку, якщо власник відмовився від земельної ділянки, на яку встановлено мораторій, то вона переводиться в землі запасу (після чого не підпадає під дію мораторію). Відтак, голова місцевої адміністрації має право передати таку ділянку розміром до 2 га для ведення особистого селянського господарства іншій особі, можливо, що тій самій, яка відмовилася від неї. Також практикують зміну цільового призначення земельної ділянки. Землі товарного сільськогосподарського виробництва і особистого селянського господарства, які заборонено продавати і купувати, переводяться в інші категорії земель сільськогосподарського призначення. Ще один спосіб – укладення договорів обміну земельних ді­лянок з доплатою. У 2007 – 2008 роках набув поширення спосіб: власник земельного паю бере в борг в охочого придбати його земе­льну ділянку визначену суму грошей. Після цього, власник землі гроші не повертає, і, відповідно, кредитор подає до суду на позичальника. Як компенсацію останній оформляє право володіння на земельну ділянку”.

За словами Наталі Шпег, ймовірний також варіант, коли власник земельної ділянки укладає договір оренди з особою, яка бажає купити земельну ділянку, з умовою першочергового викупу, після скасування мораторію. Після цього орендар може вільно розпоряджатися земельними ділянками.

Крім того, для отримання  земельної ділянки сільськогосподарського призначення під будівництво, власник виділяє частину ділянки та  виготовляє на неї державний акт зі зміною цільового призначення під будівництво. Після цього земельна ділянка не потрапляє під дію мораторію. Власник ділянки нотаріально оформляє свідоцтво на особу, яка хоче отримати ділянку у власність, робить її спадкоємцем. Потім місцевий відділ земельних ресурсів видає новий державний акт на право володіння земельною ділянкою.

Інколи використовують ст. 635 Цивільного кодексу України, яка передбачає підписання попереднього договору. Продавець і покупець беруть на себе спільні зобов’язання підписати договір купівлі-продажу в майбутньому, на заздалегідь визначених умовах.

Тож, чергова гучна заява про збереження Карпат, може стати лише ще одним записом у канцелярії ЛОДА і матиме мінімальний вплив на збереження гірських земель. Виникає логічне запитання:  як і для чого силу документа використовуватимуть у майбутньому?

Олександр Кагало,
завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України:

Такий крок, звісно, бажаний для Карпат, але треба пильнувати, аби букву закону не тільки прописували, але й дотримувалися її. Мораторій на продаж земель – позитивне рішення. Але ми прекрасно знаємо, що для тих, хто прагне отримати землю, – немає жодної перепони. Коли матимемо чітко прописано в законодавстві, що жодним чином не можна приватизувати земельну ділянку, тоді принаймні буде точка опори, буде чим пояснити недоцільність масового продажу-купівлі земель.