“Пошта” продовжує подорожувати Італією. А саме “зеленим серцем” Європи – Абруццо. Адмістративним центром цього регіону є курортне містечко Пескара, яке невиправдано оминають туристи, що подорожують Італією, але обожнють самі італійці. Чисті піщані і кам’яні пляжі, прозоре тепле море, розвинена інфраструктура готелів і ресторанів, оптимальне розміщення для одно-дводенних екскурсій найвизначнішими містами Італії (дві години їзди від Рима). Містечко ідеальне для сімейного відпочинку на морі.
Під час Другої світової війни Пескару знищили вщент, тож старої архітектури тут залишилось мало. Міська комуна (муніципалітет) намагається компенсувати відсутність пам’яток сучасними архітектурними шедеврами, залучаючи для цього митців зі всього світу. Найвдалішим є велосипедно-пішохідний міст через річку Пескара, який з’єднує рив’єру. Із моста відкривається надзвичайний краєвид на море, місто і місцеві гори. До слова, велосипед поряд з мопедами – найулюбленіший транспорт місцевих жителів. Італійською велосипед називають “бічіклєто”, або лагідно “бічі”. Спеціально для велосипедистів вздовж рив’єри проклали доріжки. Навіть чиновники не відмовляють собі в задоволенні проїхатися ними, про що свідчить величезна кількість “бічіклєто” біля адміністративних будівель. Цей транспорт найзручніший для пересування містом. Хоча в Пескарі дуже добре розвинена мережа громадського транспорту. Одноразовий квиток на автобус коштує 1 євро і діє 90 хвилин, незалежно від номера маршруту. Однак варто знати, що італійці – дуже емоційні люди, тож не дивуйтеся, якщо в автобусі стоїть такий гамір, як на нашому базарі.
Варто зазначити, що містечко розташоване між горами і морем, тож в травні можна і в морі купатися, і на лижах покататися. Для прихильників альпінізму теж є де розвіятись – за 60 км від Пескари здіймаються в небо кілька скель, і там регулярно змагаються скелелази.
Та зараз літо, тому море – основна мета кожного відпочивальника. Рив’єра простягається уздовж всього містечка на багато кілометрів. Піщані пляжі змінюються кам’янистими, однак незмінним залишається найчистіше море Адріатики. Варто зазначити, що курорти Абруццо здобули одну з найвищих відзнак чистоти моря – “Синій прапор”. Лише тут можна після шторму знайти натуральну морську губку та мушлі розміром з долоню.
Уздовж рив’єри є розвинена інфраструктура готелів, ресторанів, барів і кафе. Попри те, що пляжі належать державі, більшість з них орендовані готелями і ресторанами. За 3 – 8 євро можна винайняти парасольку і шезлонг на весь день. Тут повсюди є смітники, пляжі ретельно прибирають – за цим стежить спеціальна комунальна служба, і якщо пляж засмічений (після шторму, наприклад), то вона штрафує орендаря. Однак якщо грошей обмаль, то можна спокійно відпочивати на громадських пляжах, яких в Пескарі теж вдосталь. Муніципалітет прискіпливо ставиться до їх прибирання.
Лише в Пескарі є унікальні дерев’яні пірси з будиночками – “трабоко”, з яких вудили рибу. Ці споруди будували рибалки, щоб не плисти у відкрите море. Зараз вони перебувають у державній власності. Однак багато таких пірсів орендували підприємливі італійці і облаштували на них рибні ресторанчики для туристів.
Окремої розмови потребують релігійні свята та фестивалі. Усе літо в різних місцях Пескари вшановують святих. Майже кожна вулиця має свого патрона. У день тутешнього святого вулицю прикрашають вогнями, накривають столи, організовують концерт, танці та гуляють усю ніч. Обов’язковими є рибні страви: кальмари і риба, смажені на грилі, паста і вино. Тут торгують солодощами і смаженим арахісом. Повсюди повітряні кульки і феєрверки. Найбільшим таким святом є день рибалки “Сан Андреа”, який святкують останньої неділі липня. Тоді, як кажуть, “гуляє” вся Пескара. Місцеві мешканці роблять спеціальний пліт, накладають на нього багато феєрверків, відпускають у море і запалюють. Все це супроводжується танцями і піснями.
Для пошановувачів історії – в одному з наступних номерів “Мандрівної “Пошти” обов’язково читайте про середньовічні міста та духовні центри Абруццо.