Вікопомну битву відзначили у Польщі, Литві, Росії та Білорусі. Тільки не у нас...

Шість століть тому сталася подія, яку поляки звично називають однією зі своїх найбільших перемог, – битва під Танненбергом, більш знана як Ґрюнвальдська битва. У бою зійшлося військо Тевтонського ордену під командуванням Ульріха фон Юнінгена, Великого магістра (близько 27 тис. вояків) і поляки під орудою князя Ягайла. До складу армії тевтонців входили не лише лицарі ордену, а й найманці з усієї Європи (за деякими джерелами, власне тевтонців було лише 250, решта –  ландскнехти), а з боку Польщі виступали 42 хоругви з тодішніх польських земель, серед яких – 7 хоругов з західноруських земель (з Львівської, Холмської, Перемиської, Галицької  і три хоругви із Подільської) та дві – чеські найманці на чолі з Яном Жижкою(18 тис.). Союзниками поляків були литовці – військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського, яке  очолював великий князь литовський Вітовт, загальною чисельністю близько 11 тисяч воїнів. До слова, хоругва “Леопольська” мала знамено, на якому було зображено “жовтого лева, який спинається на скелю, на лазуровому полі”. Так написав польський історик Я. Длугош у книзі “Ґрюнвальдська битва”. Це одна з найперших згадок про кольори прапора Галичини.

Ягайла підтримали війська тодішніх литовських земель, які зараз є теренами Росії та Білорусі. На боці союзницьких військ також виступили загони кримських татар числом від 1 до 3 тисяч воїнів, здебільшого вершників, на чолі з ханом Джелял-Ед-Діном. За такого розкладу сил називати перемогу під Ґрюнвальдом заслугою лише польського війська важко, але для поляків перемога під Ґрюнвальдом – предмет національної гордості. Для нас – чомусь ні.

Ось уже 12 років поспіль у Польщі під Ґрюнвальдом щороку відбувається міжнародний фестиваль, присвячений цій звитязі. Із невеликого “свята для своїх” Ґрюнвальд поволі переріс у подію європейського, якщо не світового масштабу.

Цього року фестиваль набув грандіозного розмаху – святкування розпочали вже 14 липня тривали вони до минулої неділі. Забава зібрала історичних реконструкторів не лише з Польщі, а й з Литви, України, Росії, Білорусі, Угорщини,Чехії, Німеччини, Італії, Франції, Англії, Норвегії, Фінляндії і США. 15 липня поле Ґрюнвальдської битви відвідали президент Польщі Броніслав Коморовські, президенти Литви Даля Грибаускайте, Румунії Траян Басеску, виконувач обов’язків президента Молдови Міхай Гімпу, глава Європарламенту, представники духовенства і теперішній Великий магістр Тевтонського ордену Бруно Платтер. Від України – нікого з офіційних осіб...

У “головній битві” – інсценізації битви під Ґрюнвальдом –  взяли участь понад три тисячі лицарів з усього світу. Вони відтворили не тільки перебіг бойовиська, а й костюми, побут, звичаї тодішніх лицарів. Кожен воїн відповідав своєму історичному прототипові. Так, руські лицарі різнилися від литовських чи польських виглядом і звичаями, від татар виступали лише легко озброєні лучники, а найкращі обладунки і зброю мали тевтонці.

Глядачі (а їх було близько 50 тисяч) стали свідками традиційних для таких імпрез лицарських боїв, змагань лучників, кінних турнірів, стародавніх танців, вогняних шоу. Працював також середньовічний ярмарок, на якому продавали вироби ремісники з усієї Європи: ковалі, гончарі, ювеліри, шевці та ін. Виступив і Григоріанський хор –  інсценізація битви відбувалася під спів “Богородиці” – релігійного гімну, під який традиційно йшли до бію литовські воїни. У польовій каплиці тривали святкові богослужіння – в середньовічному стилі. Глядачів розважали музичні колективи з Польщі та Європи, вони виконали традиційні середньовічні мелодії та музику в стилі фольк.

Крім того, був “Ґрюндіаль-2010” – турнір із… футболу. Цю жартівливу традицію розпочали на минулих фестивалях. Перший “Ґрюндіаль” виник спонтанно, як жартівливий поєдинок, але ідея сподобалася глядачам, і організатори вирішили  продовжити традицію середньовічного футболу. У програмі – авіа- та піротехнічне шоу, справжня лицарська польова кухня, майстер-класи з фехтування, ковальства та гончарства для гостей фестивалю та багато інших розваг.

Р.S. У Мінську, як писала “Пошта”, учасники святкувань, здебільшого, з молодіжного об’єднання “Гісторика”, на честь ювілею Ґрюнвальда, влаштували грандіозну бійку… подушками.

...Відомий литовець, перший президент незалежної Литви Вітаутас Ландсбергіс передав Меджлісу кримськотатарського народу копію картини із зображенням драматичного епізоду битви, у якому свою роль відіграла кримськотатарська кіннота.

Ольга Іванюк