У міжетнічних заворушеннях постраждали тисячі людей

У ніч проти 11 червня в місті Ош, на півдні Киргизстану, розпочалися запеклі сутички між киргизькою та узбецькою молоддю, наступного дня заворушення перекинулися на сусідній Джалал-Абад. Ситуація була настільки загрозливою, що  тимчасовий уряд на чолі з Розою Отунбаєвою оголосив у регіоні надзвичайний стан, скерував сюди посилені підрозділи силових структур і бронетехніку, запровадив комендантську годину та оголосив мобілізацію.

За офіційним даними на учорашній ранок, у сутичках загинуло майже 120 осіб, поранених майже півтори тисячі, близько 800 людей госпіталізовано. Водночас неофіційні джерела стверджували, що загиблих і потерпілих набагато більше. Відомо про майже 75 тисяч біженців, більшість з яких – етнічні узбеки, які шукають порятунку в сусідньому Узбекистані, який відкрив кордон.

Станом на учора ситуація нібито почала нормалізуватися. За словами місцевих жителів, головним був метод “народної дипломатії” – старійшини киргизької та узбецької громад незалежно від влади домовляються про припинення насильства.

Тим не менше, Ош та Джалал-Абад зазнали чималих руйнацій. За свідченнями очевидців, у містах спалено десятки крамниць, закладів громадського харчування, зруйновано будівлі навчальних закладів та редакції мас-медіа.

Провину за організацію погромів киргизька влада чи не одразу поклала на оточення поваленого президента Курманбека Бакієва. Зокрема, тимчасовий президент країни Роза Отунбаєва прямо заявила, що брати Бакієви нібито розраховували, що масові безлади дозволять їм зірвати референдум щодо нової конституції та статусу тимчасового глави держави і повернутися у владу. Сам Бакієв, який перебуває у вигнанні в Білорусі, всі обвинувачення на адресу своєї родини категорично відкидає.

Точні винуватці подій наразі не встановлені. Відомо, що діяли групи людей у камуфляжних одностроях, які методично нападали на киргизів та узбеків, намагаючись зіштовхнути їх між собою. Тимчасовий уряд оголосив про затримання принаймні 10 підозрюваних, однак категорично відмовився повідомляти їхні прізвища чи національну приналежність.

Тим часом експерти висловлюють досить цікаву версію подальшого розвитку подій. Справа в тому, що наляканий масштабом заворушень тимчасовий уряд терміново призначив на керівні посади кількох ветеранів силових структур, розраховуючи, мабуть, що їхній досвід дозволить упоратися із ситуацією. Посаду заступника голови Державної служби національної безпеки посів кадровий чекіст, випускник Інституту розвідки КДБ Кубатбек Байболов (одночасно він був призначений комендантом Джалал-Абада). А посаду глави УВС Оської області віддали колишньому начальникові столичної міліції Омурбеку Суваналієву. Обидва користуються чималою популярністю серед співробітників держбезпеки та міліції. Саме ці люди, фактично, й навели лад. За словами співробітників правоохоронних структур, завдяки цим двом генералам “служба підрозділів в умовах надзвичайного стану була налагоджена за лічені години”. Обидва також добряче долучилися до народної дипломатії.

Якщо відставним генералам дійсно вдасться остаточно навести лад на півдні країни, тимчасовий уряд, і так не надто популярний в країні, фактично, буде відсунуто на другий план. І сценарій, що останнім часом активно обговорювався у Киргизстані, за яким котрийсь представник силових структур врятує республіку від хаосу, матиме підтримку народу й доступ до верховної влади, може стати реальністю. Властиво, дуже показовими є останні заяви колишнього секретаря ради безпеки країни Мірослава Ніязова (до речі, третього популярного, але відстороненого тимчасовим урядом силовика, який також дістав шанс узяти участь у нормалізації ситуації). Коментуючи останні події, Ніязов не втомлюється наголошувати на тому, що “країні потрібен новий лідер”.
Отож, нова киргизька революція не за горами?