Новий Президент хоче продовжити пенсійний вік для українських жінок. Чоловіки наразі не дотягують і до того, що

Скидається на те, що адреналін із наших організмів виведеться не скоро. Нова влада продукує все нові й нові ідеї, які підвищують рівень цієї речовини у крові. Не встигли громадяни оговтатися після заяви міністра освіти та науки про те, що навчання у вишах має коштувати не менше ніж 10 тис. грн, як з’явилася інша, приголомшлива для прекрасної статі новина – програмою економічних реформ передбачено вирівнювання пенсійного віку чоловіків і жінок. Тобто, жінки у найближчому майбутньому виходитимуть на пенсію не у 55 років, як це було досі, а в 60. Чоловікам пенсійний вік не збільшують, бо значна частина з них і так не доживає до пенсії: середня тривалість життя чоловіків в Україні – 62-63 роки, жінок – 75. Правда, нововведення обіцяють впроваджувати поступово – щороку збільшувати пенсійний вік на шість місяців і так упродовж 10 років.

Але і це ще не все. Громадяни, яким у 2012 році буде менше як 35 років, на пенсію підуть уже в 65 років. Це “європейський стандарт”, сказано в програмі економічних реформ.

Те, що у нас  прагнуть до європейських стандартів, твердять жінки, дуже похвально, адже ми давно хочемо жити так, як живуть західні сусіди. Нам імпонує їхній рівень життя, якість медичних послуг, і зарплату та пенсію хотіли б отримувати такі, які мають, скажімо, громадяни Німеччини чи Франції тощо. Але ці європейські стандарти нам, на превеликий жаль, наразі не світять... Зате нам твердять, що, порівняно з іншими розвиненими країнами, в Україні пенсійний вік найнижчий. А може, варто спершу підтягнути хоча б рівень життя українських жінок до рівня  життя їхніх ровесниць у країнах Європи, а тоді вже й пенсійний вік підганяти під європейські стандарти? 

Новина про збільшення пенсійного віку для жінок найбільше шокувала тих, кому за 45. І не тому, що  жінки бояться роботи і не хочуть працювати зайві п’ять років. Життя свідчить, що після виходу на пенсію багато з них таки працює, бо на мізерні подачки, які вони отримують за відпрацьовані роки, не можливо прожити.

Та тривожить інше. Чи буде у жінок робота, адже у країні катастрофічно бракує робочих місць, і нині левова частка жінок передпенсійного віку стоїть на біржі з надією дотягнути до пенсії, щоб мати хоч мізерний гарантований державою мінімум? Чи зуміє держава за такий короткий термін створити робочі місця? Чи передбачають пенсійні реформи ухвалення законів, які заборонятимуть працедавцям звільняти чи скорочувати людей передпенсійного віку? Адже не секрет, що нині знайти роботу жінкам, вік яких наближається до 50 років, дуже складно. Працедавці не хочуть брати їх на роботу, вони є першими кандидатками на звільнення під час скорочення.

Перед тим, як збільшити пенсійний вік для жінок, не завадило б владі поцікавитися станом здоров’я тих, кому за 50. Нині велика кількість жінок має серйозні проблеми зі здоров’ям, хоч і не визнані інвалідами. А стан сучасної медицини не дозволяє їм  тих болячок позбутися. Може, варто, спершу реформувати систему охорони здоров’я, підняти на значно вищий рівень надання медичної допомоги (про європейський рівень можна хіба що мріяти), а тоді проводити пенсійну реформу?

Звісно, ситуація, коли на 10 працівників припадає 9 пенсіонерів, не є нормальною. Жінки розуміють, що владі бракує грошей на нормальне безперебійне пенсійне забезпечення. А може, для початку владі варто навести лад з максимальними пенсіями, скоротивши розрив між ними і мінімальними, щоб він не становив кілька  десятків тисяч гривень?

Василь Юрчишин,
директор економічних програм Центру
ім. Разумкова:

– Наразі збільшення пенсійного віку для жінок – це лише пропозиція. Взагалі зараз у всьому світі є така тенденція – продовжити вік активної трудової  діяльності.  Що стосується України, то мені здається, що ця різниця, яка існує між чоловіками і жінками, занадто велика, це певною мірою, може, навіть принизливо для жінок. Потрібно врахувати і те, що людина, яка виходить на пенсію, дуже часто виривається зі соціального середовища. А соціалізація вимагає, аби людина якомога довше була у трудовому колективі. Якби пенсії у нас були нормальні  чи можливості пенсійного забезпечення  кращі, можливо, питання б так  не стояло. А в тій ситуації, яка зараз у нас є, ті пенсії, що нині виплачуються, які не можуть  забезпечити хоч якийсь рівень життя, думаю, є сенс у підвищенні пенсійного віку для жінок. Те, що бракує робочих місць – це загальна проблема і для жінок, і для чоловіків. І вихід на пенсію не може бути цьому альтернативою. Мова якраз і йде про те, що соціальна політика має бути ефективною, щоб було зростання пропозицій праці. Мають бути вжиті заходи зі стимулювання створення робочих місць. Розумію, що жінки вирішують питання, що краще: активно шукати роботу і ризикувати чи отримувати мізер і нічим не ризикувати. Досвід багатьох країн показує, що навіть у такій ситуації намагання пошуку, у тому числі підштовхування влади до формування системи зайнятості, більш результативне.

Лілія Григорович,
народний депутат Верховної Ради України:

– Я б хотіла, щоб ми і вік пенсійний зменшили, і пенсії суттєво підвищили. Але об’єктивна реальність інша: у нас вік жінок на 9-12 років більший, ніж у чоловіків,  жінок старшого віку у півтора раза більше, чоловіки живуть менше, більше хворіють. Ми маємо катастрофічну демографічну ситуацію, яка спонукає робити якісь кроки. Ця тенденція невідворотно наближається до України, з демографічної точки зору, бо дуже скоро армія пенсіонерів  просто захлине ту значно меншу кількість працівників, які йдуть за нами. Хто наробить на таку кількість пенсіонерів? Вважаю, що питання про збільшення пенсійного віку для жінок можна ставити, але поступово. Не впевнена, що це треба робити цього чи наступного року, спершу треба готувати ґрунт. Але якась поступова градація пенсійного віку, на рік-два, ніхто не каже про 5 чи 10 років, може, це навіть бути шість місяців одного року і шість місяців другого, може бути. Але паралельно з тим мають робитися і кроки,  скеровані на збереження здоров’я чоловіків, вони найчастіше гинуть від ревматизму, пияцтва і т.д. Якщо жінкам може бути продовжений пенсійний вік на 6 місяців чи на рік поетапно, то, очевидно, це має відобразитися якимось чином і на пенсіях. Щодо жінок, які не працюють, стоять на біржі? Я не є автором пенсійних реформ, але  вони мали б іти на пенсію у 55 років. Думаю, що ми це обов’язково передбачимо. 
 
Леонід Ткаченко,
головний геронтолог області:

– Вважаю, що зараз підвищувати пенсійний вік жінкам недоречно. Тут виходили, мабуть, з того, що жінки в Україні живуть у середньому на десять років більше, ніж чоловіки, але я маю дані колег з Америки, які досліджували стан кісткової тканини у жінок. Так от, якщо порівняти кісткову тканину жінки зі США і України, то наші жінки на вісім років старші. Тобто,  їм за паспортом 55, а  насправді – 63. Очевидно, ще одним аргументом для підвищення віку є той факт, що багато пенсіонерів в Україні сьогодні працює, тільки  наші можновладці  забувають про те, що роблять вони це не від солодкого життя. Якщо уже й починати пенсійну реформу, то, мабуть, варто запроваджувати її в окремих регіонах, виходячи з того, що в різних місцевостях  України  різні екологічні фактори, які впливають на здоров’я. На Львівщині багато фтору, є більше, ніж в інших регіонах, захворювань щитовидної залози.  Якщо взяти Київську чи Житомирську області, то там  ще суттєвий вплив Чорнобиля, у Донецькій, Луганській областях є надмір солей важких металів, що теж відбивається на здоров’ї. Ці регіони не порівняти з Кримом, Полтавщиною чи Закарпаттям. Усі ці експерименти  призведуть до того, що жінки масово виходитимуть на пенсію через інвалідність.

Любов Максимович,
 голова Західноукраїнського центру
“Жіночі перспективи”:

– З точки зору ґендерного поділу, тобто рівноправності чоловіків і жінок, це правильне рішення. У більшості країн світу пенсійний вік є однаковим для чоловіків і жінок. У нас це питання викликає багато дискусій. З одного боку, в нашій державі роками жінки виходили на пенсію раніше, ніж чоловіки. І людям ментально важко сприйняти такі нововведення. З іншого, якщо дивитися з точки зору рівноправності, то, звичайно,  вік повинен бути однаковим. Те, що жінки виходять на пенсію раніше, ніж чоловіки – це дискримінація чоловіків, бо вони на 5 років довше працюють. А з іншого – це дискримінація жінок, бо якщо жінка має 55 років і працює на державній службі, вона зможе продовжити працювати тільки за певною угодою, за певних умов. Але таких жінок, як правило, швидше відправляють на пенсію. Є ще один вид дискримінації – чоловіки живуть у середньому на 5 років менше, ніж жінки, а виходять на пенсію на 5 років пізніше. Таку реформу я сприймаю абсолютно позитивно. Інша справа, як її введуть. Вважаю, що серед жінок, які працюють, спротиву не буде. Проте серед жінок віком від 40 до 55 років, які не мають постійної роботи, більшість буде проти. Якби у нас був належний ринок праці, більшість мала б стабільну роботу, то таку реформу сприймали б по-іншому. Водночас виникає сумнів, для чого запроваджують таку реформу. Я не вірю, що наша держава піклується про ґендерну політику. Держава не має ресурсу, щоб платити пенсії. Але якщо ми хочемо бути ґендерно збалансованим суспільством, таку реформу потрібно запроваджувати.