Після деякої перерви в Таїланді відновилися масові акції протесту. На вихідні до Банкока потягнулися автобуси з провінції, повні “червоних сорочок” – прихильників екс-прем’єра Таксіна Чінавата. Опозиція бадьоро пообіцяла, що збере мільйон протестантів. Однак реальні цифри виявилися меншими вдесятеро – на ранок неділі до таїландської столиці прибули “лише” 100 тисяч “червоних сорочок”. Влада у відповідь вивела на вулиці 50 тисяч поліцейських і солдатів.
Зрозуміло, що подібна “гримуча суміш” не могла довго залишатися спокійною – перші жертви не забарилися. За даними інформаційного агентства Associated Press, загинуло щонайменше 36 осіб, усі – мирні мешканці, поранено 244 людини, у тому числі шестеро іноземців. Найбільшого розголосу набула загибель генерал-майора Хаттія Саваздіпола, який перейшов на бік “червоних сорочок” і виконував в опозиціонерів роль військового стратега. Генерал отримав кулю в голову просто під час бесіди з журналістом.
Джерела протистояння сягають ще 2006 року, коли у країні стався військовий заколот, в результаті якого втратив владу харизматичний політик і бізнесмен Таксін Чінават. Ставши 2001 року прем’єр-міністром, він ініціював різке зниження цін на медичні страховки, відстрочки виплат за фермерськими кредитами, запровадив низку пільг для селян. Усе це забезпечило прем’єрові шалені симпатії значної частини населення. Однак така популярність глави уряду почала серйозно дратувати формального главу держави – короля Пхуміпона Адульядета.
Таїландські монархи традиційно мають дуже серйозний вплив на армійську верхівку. Пхуміпон наскаржився генералам – ті швиденько відсторонили Таксіна від влади. Офіційним приводом стала несплата прем’єром мільйонних податків після продажу потужної телекомунікаційної компанії. Проти екс-прем’єра порушили кілька кримінальних справ, він був змушений емігрувати. Навесні 2009 року прем’єр-вигнанець закликав своїх численних послідовників до повалення чинного уряду. Країна опинилася за крок від громадянської війни, однак після того, як армія рішуче взялася за зброю, “червоні сорочки” розважливо вступилися.
У лютому 2010 року Верховний суд країни вирішив конфіскувати в колишнього прем’єра активи на суму 1,4 мільярда доларів – як нажиті завдяки зловживанню службовим становищем. Судячи з усього, саме це й стало безпосередньою причиною нинішніх заворушень.
На заклик усе ще популярного в країні вигнанця до столиці потягнулися вервечки автівок та автобусів з людьми у червоних сорочках. На вулицях Бангкока збиралося від 100 до 250 тисяч демонстрантів за раз. Для забезпечення порядку уряд стягнув майже 50 тисяч вояків і поліцейських.
14 березня “червоні” оточили розташовану в Бангкоку військову частину, де влаштував свою тимчасову резиденцію чинний прем’єр-міністр Апхісіт Ветчачіва. Тоді увесь світ обійшли моторошні кадри – залиті людською кров’ю хідники перед резиденцією таїландського уряду. Опозиція придумала абсолютно несподівану акцію – протестанти організували збір крові від добровільних донорів. Потім майже 500 її літрів розлили перед головним входом до будинку уряду. Символічна акція повинна була змусити чиновників йти на роботу, заляпавши черевики “жертовною” кров’ю демонстрантів.
Після цього “червоні сорочки” висунули ультиматум – негайний розпуск парламенту й оголошення загальних виборів. Прем’єр відмовився, строк ультиматуму продовжили – прем’єр заявив про готовність до переговорів із представниками опозиції, але в “конструктивному” руслі. Днями всі надії на “конструктивність” зникли остаточно. На вулицях Таїланду знову завирували сутички між “червоними сорочками” та правоохоронцями.
Марта Дац