"Пошта" з'ясовувала: чи можуть на батьківщині знайти роботу ті, хто прагне із заробітків повернутися додому

dcz.gov.ua

В Україні катастрофічно бракує спеціалістів технічних професій. Про це говорять давно: і  керівники держави, і чиновники нижчих рангів, і керів­ники підприємств, де слюсарями, електрозварювальниками, механіками тощо працюють люди пенсійного віку. Останні з острахом думають про те, хто їх замінить, коли  вони захочуть таки піти на заслужений відпочинок. Чиновники зі служб зайнятості й  Міністерства праці та соціального захисту населення України заявляють: якщо у нас нічого не зміниться, то років через 10 в державі нікому буде працювати.

Із 66 тисяч безробітних 29 тисяч - працевлаштовано

Робітничі професії нині не є особливо популярними, хоча саме на них  найбільший попит. Якщо на початку 1990-х вищу освіту здобувало лише 25 % населення, то тепер гризти граніт науки у вишах прагнуть майже 80 % випускників шкіл. Таке значне зменшення випускників професійно-тех­нічних закладів  і є однією з причин нестачі робочих рук. Другою, не менш важливою, є міграція. У пошуках кращої долі за межі держави виїхали кілька мільйонів українців. За довгі роки роботи на чужині українці вже звикли до нових умов життя і не поспішають повертатися додому. Значна частина з них навіть не орієнтується, наскільки змінилося життя в нас за цей час, на які професії є попит. Ще однією, не менш важливою причиною дефіциту робочих рук в Україні є демографічна ситуація. Щороку населення України зменшується. За деякими прогнозами, до 2025 року нас залишиться всього 35 млн.

За словами першого заступника директора Львівського обласного центру зайнятості Василя  Буртника, станом на перше червня на Львівщині налічувалося 33 тис. безробітних, основна частина з яких люди  віком 45-55 років. Серед безробітних переважають жінки - їх понад 55 %. Але ситуація змінюється на краще. Якщо у 2006 році кількість вивільнених працівників переважала на 7 тис. над кількістю прийнятих, то 2007 року цей показник становив 1300 осіб.

За 6 місяців цього року до обласного центру звернулися 66 тисяч осіб, вдалося працевлаштувати 29 тисяч. Не надто високий відсоток працевлаштування, як стверджує пан Буртник, - наслідок диспропорції між попитом і пропозицією: 60 % вакансій - робітничі професії й тільки 10-12 % - для людей з вищою освітою. Ще одна причина - низька заробітна плата при важких умовах праці. На Львівщині приблизно 20 % вакансій з мінімальною заробітною платнею - 525 грн, що нижче прожиткового мінімуму, який становить 647 грн, і лише 12 % пропонують зарплату більшу за середню по області - майже 1500 грн.

Якщо проаналізувати ринок праці в районах області, то найгострішою проблема безробіття є в гірських районах - Турківському, Старосамбірському, а також Бродівському, Золочівському. А найбільше можливостей для пошуку роботи є у Львові - тут формується до 50 % вакансій.

Одні шукають роботу, інші - робітників

На жаль, їхні шляхи не завжди перетинаються. За словами директора рекрутингової аген­ції "HR Креатив-центр" Галини Цвіркун,  нині в області катастрофічно не вистачає управлінців у промисловості, технологів,  інженерів-технологів, інженерів-конструкторів, електриків, енергетиків, хіміків, хіміків-технологів, зварювальників, токарів, фрезерувальників, пресувальників, налаго­джувальників, скловарів, пра­цівників готельного бізнесу тощо. А напередодні чемпіонату Європи з футболу 2012 року ця проблема є ще гострішою. Висококласних спеціалістів цих професій керівники фірм часто шукають не один місяць. Вони готові платити зарплатню в кілька тисяч гривень. Деякі рекрутингові агенції Львова готові розпочати пошуки спеціалістів навіть за кордоном, серед наших заробітчан. Як розповіли "Пошті" Віктор та Сергій Подолинні, засновники "HR Креа­тив-центру", інформацію про вакансії вони подаватимуть до представництв України в країнах, де є найбільше українців, а також повідомлятимуть про це у пресі, яку розповсюджують серед українських заробітчан. Брати переконані: наших мігрантів, які за кордоном працювали навіть на будівництві, але за новими технологіями, цінуватимуть і вдома й оплачуватимуть їхню роботу не нижче, ніж в Іспанії чи Португалії.

Правда, є ще інший нюанс. Незважаючи на те, що багатьом фірмам катастрофічно бракує спеціалістів технічних професій, молодій людині з технічною спеціальністю знайти роботу доволі складно, бо всі роботодавці хочуть працівників з досвідом. Аби полегшити молоді пошуки роботи за фахом, з травня цього року набув чинності закон про перше місце праці. Відповідно до нього, роботодавцеві, який узяв на роботу молодого спеціаліста (він повинен відпрацювати не менше двох років), впродовж року держава компенсуватиме виплачену заробітну плату. У переліку професій, які дотуватиме держава, переважають робітничі професії (їх сім) та три інженерні. Нині, за словами Василя Буртника, розроблено пропозиції про розширення переліку професій до 18, але їх повинен ухвалити Кабмін. До нього ввійшли професії токаря, газозварювальника, слюсаря-ремонтника, тракториста сільського виробництва, муляра, маляра тощо.

Аби збільшити кількість охочих здобувати освіту технічних напрямів, Центр зайнятості планує у школах встановлювати інформаційні портали - своє­рідні інформаційні автомати, з яких учні зможуть довідатися про різні професії.  Для учнів молодших класів інформацію подаватимуть в ігровій формі, а старшокласники зможуть отримати детальнішу інформацію про професії: де їх можна здобути і де згодом можна влаштуватися на роботу.