Думка про те, що преса є четвертою владою, не є стереотипом чи перебільшенням. У певному значенні, відповідальність професійної преси за розвиток суспільства є навіть вищою від відповідальності усіх інших владних гілок, бо журналістика напряму працює з людиною, творячи насамперед соціальний дискурс.

Попри те, що функцію журналістики прийнято визначати і бачити тільки у спектрі звуженої біполярності – від влади до особи, преса, за своєю місією і повноваженнями, може витворювати якнайширші контексти для функціонування людських ідей, творити простір змін у самій людині, подібно до того, як це робить якісна література чи мистецтво.