Владика Августин про Архієрейський Собор у Москві і перспективи об'єднання православних церков в Україні

-  Які, на Вашу думку, основні результати Архієрейського Собору 2008 року?

- Відродження церковного життя після десятиліть безбожницького режиму плавно розпочалося святкуванням 1000-ліття Хрещення Русі. Архієрейський Собор Руської Православної Церкви, який відбувся у м. Москві 24-29 червня 2008 року,  прийняв багато рішень, які свідчать про те, що Церква динамічно, активно відроджується, будуються храми і монастирі, відновлюється парафіяльне та монастирське життя, налагоджуються партнерські стосунки з владою. З думкою РПЦ рахуються інославні та іновірні. Одним словом, Церква живо і адекватно реагує на виклики сучасного світу, про що і засвідчив Архієрейський Собор.

Мабуть, найважливішим, на мою думку, було прийняття Архієрейським Собором «Основ вчення РПЦ про гідність, свободу і права людини». Важливим також вважаю Визначення Собору «Про єдність Церкви» і «Про церковний суд», а також врегулювання питань внутрішньої і зовнішньої діяльності РПЦ, розглядалося питання реформи духовної освіти, книговидання, налагодження чернечого життя. Окрім того, Архієрейський Собор розглянув та висловився з інших, не менш важливих, питань церковного життя.

- Які з рішень Собору мають найбільше значення саме для УПЦ?

- Українська Православна Церква перебуває у молитовному і канонічному зв'язку з Руською Православною Церквою, а через неї і з усією повнотою Православ'я. Всі архіпастирі УПЦ взяли участь у Архієрейському Соборі РПЦ. Треба зазначити, що Українська Православна Церква має статус широкої автономії, ми самостійні в управлінні. Разом з тим, ми брали участь в обговоренні та в голосуванні усіх рішень, які ухвалювалися під час Архієрейського Собору РПЦ. Для УПЦ, як і для вселенського Православ'я усі рішення важливі, бо стосуються вони не лише конкретного регіону чи країни, а, так чи інакше, усіх православних християн. Наприклад, прийнята на попередньому Архієрейському соборі Соціальна концепція РПЦ стала прикладом для наслідування в усьому православному світі. Думаю, подібний резонанс буде і щодо «Основ вчення РПЦ про гідність, свободу і права людини».

- Як відомо, митрополит Володимир озвучив під час свого виступу на Соборі тезу про надання УПЦ статусу автокефальної. Чи розглядалася можливість практичного втілення цього задуму? Ваше ставлення до такої ініціативи.

- Щоб не було двозначності, процитую тези з виступу: «Ми готові обговорювати проблеми, пов'язані з подоланням розколу, але не готові обговорювати зміну статусу Української Православної Церкви, оскільки вважаємо це передчасним і  некорисним для сучасного церковного життя».

Хочу зазначити, що у грудні минулого року у Києві відбувся Собор єпископів Української Православної Церкви, де кожен архіпастир мав можливість висловити свою позицію щодо нагальних питань, котрі повстають перед нашою Церквою. Серед іншого, ми обговорювали і доцільність зміни статусу УПЦ. Отже, у своїй доповіді на Архієрейському соборі про стан Православ'я в Україні Предстоятель нашої Церкви Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир висловив соборну позицію всього єпископату Української Православної Церкви щодо сучасного стану справ в УПЦ та тенденції розвитку УПЦ у подальший період.

- Чи могло б, на Вашу думку, надання статусу автокефалії УПЦ сприяти об'єднанню Православних Церков в Україні?

- Блаженніший митрополит Володимир у своєму виступі торкається питання єдності Церкви в Україні і в цьому контексті зазначає, що в дискусії ми стикаємося з двома протилежними позиціями, жодна з яких не витримує критики.

«Автокефалія не може бути інструментом досягнення консолідації Церкви - вона може бути лише результатом вже досягнутого загальноцерковного консенсусу», - підсумовує він. Це - мудра і виважена позиція. Зміна статусу не приведе до повного вирішення проблеми розколу, бо, звичайно, знайдуться ті, хто не прийме новий статус, і ті, хто не відмовиться від свого сьогоднішнього положення у суспільстві. Отже, автокефалія може стати причиною нового поділу всередині Церкви.

 - Які заходи заплановані на святкування 1020-річчя Хрещення Русі в Україні? Які з них відбуватимуться у Львові?

- Відомо, що 1020-річчя Хрещення Русі - це свято, що буде відзначатися в Україні на державному рівні. А Церква завжди закликає своїх вірних до молитви. Щодо Української Православної Церкви: ми будемо підносити молитви до Господа, дякуючи за Його милості до нас, грішних.

На святкування у м. Київ прибудуть делегації Помісних Православних Церков, котрі, молячись у Києво-Печерській Лаврі разом з архіпастирями, духовенством та вірними Української Православної Церкви, свідчитимуть про єдність Святого Православ'я, про соборність Церкви...

З нагоди 1020-річчя Хрещення Русі в усіх парафіях Львівської єпархії Української Православної Церкви 28 липня 2008 року будуть відслужені молебні та прозвучить святковий передзвін. У серпні-вересні вулицями міста Львова пройде хресна хода з часткою святих мощей Просвітителя Русі - святого рівноапостольного князя Володимира, та з іншими святинями. Запланований також хресний хід навколо міста на автобусах та обліт з святинями по межі Львівської області.

З нагоди 1020-річчя Хрещення Русі, вважаю доречним звернутися до читачів газети «Суботня пошта» з архіпастирською настаною. Дорогі брати і сестри! Церква, як добра і любляча Мати, знову і знову закликає до покаяння та молитви всіх своїх чад, незалежно від віку, достатку чи соціального стану. Нехай кожен замислиться над своїм життям! Намагаймося докласти усіх зусиль для виправлення і належного життя за заповідями Божими, щоб прямувати дорогою правди і добра до Царства Небесного.